Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бздиконути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бздикати.
Ля́гмо, -ма, с. = лягови. От як у добре лягмо і приліта змій. Мнж. 9. Іде селом — а ні телень, хоч би тобі собака гавкнув, а воно були пізні лягма. Лебед. у.
Обминутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Разъѣхаться съ кѣмъ въ дорогѣ.
Повигноювати, -юю, -єш, гл. = повгноювати.  
Познобити, -блю́, -биш, гл. Поморозить. Картоплі познобило. Лебед. у.
Построїни, -їн, ж. мн. Постройки. Гарні люде, построїни доладу і волики єсть, і овечата єсть, і конячки мають. Чуб. IV. 95.
Родичатися, -ча́юся, -єшся, гл. = родатися. 1) Багатирі з бідними не дуже родичаються. Харьк. 2) Посажав укупі свекруху з невісткою та каже: родичайтесь. Зміев. у. Родичатися він не дуже любить. Конст. у.
Сокотіти, -кочу, -тиш, гл. = сокотати.
Схибнути, -бну́, -не́ш, гл. 1) = схитнути. Дівчата на мене гукають, — я не чую; котрась мене схибнула за плече. Г. Барв. 67. 2)сло́вом. а) Не сдержать слова. б) Соврать. Черк. у.
Шкіритися, -рюся, -ришся, гл. = шкірити зуби.