Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хитванний

Хитванний, -а, -е. Шаткій. Хитванний пліт. Вх. Зн. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИТВАННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИТВАННИЙ"
Бігунка, -ки, ж. 1) = бігавка. Чогось бігунка напала. Кіевск. у. 2) Трехлѣтняя телка, вошедшая въ періодъ половой зрѣлости. 3) Пуля малаго калибра. Вх. Уг. 227.
Білоголова, -вої, ж. Женщина. Сим. 5. Cм. біла челядь.
Бурмоситися, -шуся, -сишся, гл. Дуться, показывать недовольство. Желех.
Зерна́тий, -а, -е. = зернистий. Аф. 453.
Зужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Потребить, израсходовать. Подольск. г.
Накі́льчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. накі́льчитися, -чуся, -чишся, гл. Проростать, прорости.
Охмиріти, -рію, -єш, гл. Опечалиться, омрачиться. Як занедужала, так і охмиріла Івга. Волч. у. (Лобод.).
Побожність, -ности, ж. Набожность, благочестіе. К. Кр. 13. З побожности своєї пожертвував на церкву сто рублів. Волч. у.
Полинь, -ню́, м. = полин. Воліла б я гіркий полинь їсти, як з тобою на посаді сісти. Чуб. V. 368.
Тарарахнути, -ну, -неш, гл. 1) Нанести ударъ, сопровождающійся продолжительнымъ шумомъ. Шейк. 2) Упасть съ шумомъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИТВАННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.