Бігунки, -ків, м. мн.
1) Бѣговыя дрожки.
2) ?
Братій, -тія, м. = брат. Ум. братієчко.
Вахлай, -лая, м. Вахлакъ. І так собі ніби нікчемний народ, вахлаї такі.... ходять було схилившись.
Воротати, -таю, -єш, гл. Обтирать зерно въ ступѣ отъ шелухи.
Дванадцятиголо́вний, -а, -е. Двѣнадцатиглавый, о 12 головахъ. Дванадцятиголовний змій.
Дубле́ний, -а, -е. 1) Вымоченный въ дубилі. О кожѣ: выдѣланный. 2) Одеревенѣлый, окоченѣлый. Один тільки мови між їми не вів, нікуди й не гляне, зовсім мов дублений. Не ворог, хто уже дублений, не супостат, чий труп нікчемний на полі без душі лежить.
Мура́вка, -ки, ж. Ум. отъ мурава.
Перемірати, -раю, -єш, гл. Умирать. Хто перебірає, той голодом перемірив.
Фляворити, -рю, -риш, гл. Болтать безъ умолку, трещать, пустословить.
Шпилька, -ки, ж.
1) Булавка. Шпилькою пришпилити.
2) Шпилька головная. Виняла з голови шпильку.
3) У горшечниковъ: деревянная палочка, толщиною въ карандашъ, въ одинъ конецъ которой вставляется загнутый въ видѣ крючка кусокъ проволоки, служащій вмѣсто кисточки при раскрашиваніи посуды узорами.
4) Шипъ, колючка, листъ хвойныхъ растеній. Як на шпильки посадив бідного панотця. Ум. шпилечка.