Визволка, -ки, ж. Выручка. І на визволку нема і дітей прохарчити.
Дражни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. — з ким. Дразнить, поддразнивать кого. Він дрожнився з Лекерою Петровною.
Завесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Отдаться веселью.
Закля́клий, -а, -е. Окоченѣлый, окостенѣлый. Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє... закляклого серця.
Капші, -шів, мн. ? Чортови капші.
Купалочка, -ки, ж. Ум. отъ купала.
Немовля, -ля́ти, с. Младенецъ, нe говорящій еще ребенокъ. Ум. немовля́тко, немовляточко.
Понавчатися, -чаємося, -єтеся, гл. Научиться (о многихъ или многому). Ми понавчались. В панів понавчались.
Роз'їздитися 2, -джуся, -дишся, сов. в. роз'їхатися, -їдуся, -дешся, гл. 1) Разъѣзжаться, разъѣхаться. Вже пізно розійшлись і розїхались гості. 2) Разъѣзжаться, разъѣхаться, разминуться. Верни щоб, і я візьму цабе, то й розїдемось. 3) Только сов. в. Долго ѣхать и привыкнуть къ ѣздѣ. Приїхали. — Вставайте, бабо, вже дома! — Ой та й роз'їхалася я, шо і не встану. 4) Толстѣть, растолстѣть. Роз'їхалась, як верша в болоті.
Трепнути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть. Ввечері, кінчаючи роботу, молотники казали: — ні, ще на вдову, — Еге, еге, трепнімо хоч снопів з пять. Cм. тріпнути, -ся.