Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала. Ном. № 12172.
Кружечок, -чка, м. Ум. отъ круг.
Моли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Молиться. Богу молись, а до берегу гребись. Ном. № 160. Розумний молиться, а дурень плаче. Ном. № 141.
Надаве́ць, -вця́, м. и нада́вця, -ці, м. 1) Датель, даритель, жертвователь. 2) Учредитель, основатель.
Одіжний, -а, -е. 1) Къ одеждѣ относящійся. А де ж той прибуток? Ні корівного, ні одіжного прибутку. Г. Барв. 277. 2) Одѣтый, хорошо одѣтый. Пластун не зна роскоші, не гаразд одіжний. О. 1862. II. 62. Народ одіжний. ЗОЮР. І. 162. 3) Хорошо оперенный, имѣющій густую шерсть. Гуска добре одіжна, то їй зімою не холодно. Міусск. окр.
Почужатися, -жаюся, -єшся, гл. Сдѣлаться чужимъ другъ другу. Вони кревні, та почужались. НВолын.
Продзеленькати, -каю, -єш, гл. Прозвенѣть.
П'ятра, -тер, с. мн. = п'ятрини. Вас. 179.
Рознести, -ся. Cм. розносити, -ся.
Роскрасити, -шу, -сиш, гл. Украсить. Тільки його раскрасила, що сивая шапка. Чуб. V. 206.