хибань
Хибань нар. = хиба. Бо я го не маю, хибань буду мати. А ні я тя зчарувала, а ні моя ненька, хибань тебе зчарувала сусіда близенька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 396.
Том 4, ст. 396.