Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бляшанка, -ки, ж. 1) Жестянка. 2) Мѣра для водки: осьмушка. Брацл. у. Випив пів бляшанки. Рудан. І. 68. Випий, Іване, бляшанку, а за дві заплати. Фр. Пр. 180. Ум. бляшаночка.
Де́белень, -ня, м. Крѣпкаго сложенія здоровякъ.
Заро́хкати, -каю, -єш, гл. Захрюкать. Зарохкаємо по свинячій. Хата. 130.
Ківки, -ків, м. м. = лядобійці. МУЕ. III. 24.
Колінчити, -чу, -чиш, гл. Бить (колѣномъ?) Ну, вже він мене колінчив, колінчив після сюю. Г. Барв. 302. Звалив його, колінчив уже, колінчив, стілько йому схотілось. Мнж. 91.
Лопа́тонька, -ки
Поєднатися, -ня́юся, -єшся, гл. 1) Подружиться, сойтись, соединиться. Зібралися: старий, малий, убогий, багатий, поєднались, — дожидають великого свята. Шевч. 150. 2) Условиться, договориться. Шевч. 104.
Прокалатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Простучать въ колотушку; прозвонить. 2) Пройти (о времени). Прокалатає швидко час. Греб. 333.
Розрахувати, -ху́ю, -єш, гл. Разсчитать, разсчесть.
Сап'янці, -ців, м. мн. Сафьянные сапоги. Вас. 162. КС. 1893. V. 283. На козаку бідному летязі сап'янці, — видні п'яти пальці. Мет. 377.