Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Грю́кати, -каю, -єш, гл. Стучать, грохотать. Не грюкай дверима.
Місто́к, містка́, м. 1) Ум. отъ міст. Мостикъ. 2) Средняя часть днѣпровской лодки (дуба). Мнж. 179.
Нала́годжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нала́годитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Приготовляться, приготовиться, собираться, собраться. Налагодилась князівна до кляштору. Стор. МПр. 69. Серединський налагодився іти до князя. Левиц. І. 221. 2) Починяться, починиться, снаряжаться, снарядиться.
Порклиця, -ці, ж. = порплиця 1. Шух. І. 146.
Розминати, -на́ю, -єш, сов. в. розімняти и розімяти, -мну, -неш, гл. Разминать, размять.
Саморослий, -а, -е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у.
Трахвити, -ся, -хвлю, -ся, -хвиш, -ся, гл. = трафити, -ся = трапити, -ся. Трахвив го в седно. Ном. № 1782.
Цокатися, -каюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] цокнутися, -кнуся, -нешся, гл. 1) Чокаться, чокнуться. Цокнулась своєю чаркою об чарки всіх. Левиц. Пов. 211. 2) = грати навбитки.
Частина, -ни, ж. Часть. Марія добру частину вибрала. Єв. Л. X. 42. Частина її серця. Левиц. І. 37. Ум. частинка, частиночка.