Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вуркота, -ти, ж. = воркота. Ой на кота вуркота. КС. 1893. VII. 82.
Змоскаліти, -лію, -єш, гл. Обрусѣть. Жел.
Лища́ти, -щу, -щи́ш, гл. Блестѣть, лосниться. Молода кора на яблуні аж лищить. Черк. у.
Маслосвя́ття, -тя, с. Елеосвященіе. Занедужала небога. Уже й причащали й маслосвятиє служили — ні, не помагало. Шевч. 115.
Попідперізувати, -зую, -єш, гл. Подпоясать (многихъ). Гарненько ж попідперізуй дітей, бо вітер на дворі. Богод. у.
Потеребити, -блю́, -биш, гл. Потащить. Підняв його і геть потеребив за гору. Греб. 381.
Проживати, -ва́ю, -єш, сов. в. прожити, -живу, -веш, (-жию, -єш), гл. Проживать, прожить, жить. Горе нам, горювання, — як нам проживати? Чуб. V. 23. Дай же тобі, Боже, в щастю прожити. Чуб. III. 385. Із своєю дружиною в світі прожию. Чуб. V. 1041. Проживай, моя ясочко, веселою. МВ. (О. 1862. І. 72).
Спречка, -ки, ж. = суперечка. Радом. у.
Уперек нар. Поперекъ. Було вчити, як уперек подушечки лежало, а вже вподовж!... Посл.
Цмокати, -каю, -єш, гл. 1) Чмокать; щелкать языкомъ. Еней то цмокав, то свистав. Котл. Ен. 2) Цѣловать.