Виникати 1, -каю, -єш, сов. в. виникнути, -ну, -неш, гл.
1) Возникать, возникнуть, появляться, появиться, выходить, выйти. Перед матінков Божов ружа проквітаєш, а з тої ружи пташок виникаєш.
2) Слѣдовать, послѣдовать.
Допо́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Жеребцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Быть жеребцомъ. Употреблено Котляревскимъ въ разсказѣ о превращеніи различныхъ народовъ въ животныхъ. Звіркує шведин вовком там, датчанин добре жеребцює.
Злороб, -ба, м. Злодѣй. Встрѣчено только у Кулиша.
Книжка, -ки, ж. Ум. отъ книга.
Обпасинкувати, -кую, -єш, гл. Обломать побѣги на стебляхъ табаку, кукурузы и пр.
Поплисти, -пливу, -веш, гл. = попливти.
Старун, -на, м. Разсуждающій какъ старикъ. Найпаче про старунів, що люблять старувать, кажуть: вони не так старі, як давні.
Убог, -га, -ге = убогий. І наш Бог не вбог.
Швець, шевця, м. Сапожникъ, башмачникъ. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.