Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варінча, -ча́ти, с. Небольшой горшокъ, достаточный для двухъ. Шух. I. 264.
Гіяба нар. = гляба. Вх. Зн. 10.
Дотя́ти Cм. дотинати.
Зза пред. Изъ-за. Вилітали орли зза крутої гори. Н. п. Баба сім миль зза пекла. Ном. № 242.
Нало́га, -ги, ж. 1) Привычка, обыкновеніе, повадка. У нього налога пити горілку. 2) Отягощеніе, притѣсненіе. (Чорт у пеклі) мучив дармо, у всіх ярма з шиї не злізали, струп на плечах, бо по печах в ад дрова возили... Щоб скакали, не брикали, — кладуть в рот удили, сікуть плітью, щоб там митью ступою ходили. Всю налогу скоро Богу донесли во уші: не забарив, ад розорив, випустив всі душі. Пасх. вірша. КС. 1882. IV. 171. 3) Толпа, давка; напоръ, натискъ. Там налога така, що трохи пана не звалили, так налягли. Черк. у.
Нара́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нарадитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, посовѣтоваться, совѣщаться.
Проїздитися, -джуся, -дишся, гл. Проѣздиться. Поїдьмо туди, побачим і погуляєм, там, да таки й проїздимося трохи. Рудч. Ск. II. 93.
Сінце, -ця в., Ум. отъ сіно.
Угудина, -ни, ж. = огудина. Черн. у.
Чіпнарь, -ря, м. Мундшенкъ, кравчій. Вх. Зн. 80. Угор.