Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вудок, -дка, м. = вудвуд. Вх. Пч. II. 15.
Зану́да, -ди, ж. Тоска. Як осліп я, тик зануда така, не дай Боже! Ум. зану́дна. В тебе жінка голубка, а нам гірша занудна: вона тебе голубить, а нас гірше занудить. Гадяч. у.
Зринати, -на́ю, -єш, сов. в. зо(і)рнути, -рну, -не́ш и зринути, -ну, -неш, гл. 1) Выплывать, выплыть на поверхность воды, вынырять, вынырнуть. Уже ж сьому синьому каменю на верх не зринать, а павиному піру на дно не тонуть. Чуб. V. 607. Утоплений сам зринув. Харьк. у. 2) сов. в. Спрыснуть, сорваться, выскользнуть. Покинути відьму тим очкуром, — допіру не втече вона... з очкура не зрине. Драг. 73. Колесо зірнуло. Кінь з недоуздка зірнув. Харьк. г.
Зрошати, -ша́ю, -єш, сов. в. зроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Орошать, оросить. К. Досв. 26. Дрібненькими слізоньками все поле зросила. Мет. 274. Припав він до землі та й зросив її слізьми. МВ. ІІ. 70.
Іговник, -ка, м. Игольникъ. Шух. І. 284, 154.
Одігати, -ся, -гаю, -ся, -єш, -ся, гл. = одягати, -ся. Одігаться стала. Сим. 230.
Падалиця, -ці, ж. 1) Осыпавшіеся плоды, высыпавшееся зерно. 2) Растеніе, выросшее изъ падалиці 1. 3) Родъ ужа? гадюка? Чуб. І. 65.
Попровадитися, -димося, -дитеся, гл. Потащиться, отправиться, пойти. І куди ото вони попровадилися прямо в грязюку, — наче обійти не можно. Харьк.
Поросправляти, -ля́ю, -єш, гл. Расправить (во множествѣ).
Черлениця, -ці, ж. ? Закувала зозуленька ой під черленицев. Гол. І. 161.