Барноха, -хи, ж. Корова темносѣрой масти.
Жиру́шка, -ки, ж. = жорнівка 2.
Заду́мувати, -мую, -єш, сов. в. заду́мати, -маю, -єш, гл. Задумывать, задумать. Голова задумала, а ноги несуть. Задумав козак жениться. Задумала мишва вчинить велике діло.
Кошовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ кошу.
2) Только м. р. Кошевой, начальникъ Запорожской Сѣчи. Ой полети, галко, ой полети, чорна, на Дін риби їсти, ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти.
Лови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Ловить, уловлять. Ловили, ловили та й піймали сома. І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. 2) ґави, витрішки ловити. Ротозѣйничать. 2) дріжаки ловити. Дрожать отъ холода. 4) никони, окуні ловити. Дремать. Хто слухав, а хто і окунів ловить. 5) ловити білі метелики. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. 6) ловити вітра. Преслѣдовать что либо несбыточное.
Мо́вність, -ности, ж. Словоохотливость, говорливость; рѣчистость.
Поножі, -жей, мн. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Попідкладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и підкласти, но во множествѣ.
Синьо нар. Сине. Цвіте воно синьо. Ум. синенько, синесенько. Ой на горі, ненько, да зацвіло синенько.
Хліб, -ба, м.
1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Хліба напечено, борщик зварений.
2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали.
3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла.
4) — старий. Раст. Sclerotiu clavus. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.