Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ара́бія, -бії, ж. Аравія. Желех.
Вихорити, -рю, -риш, гл. 1) Вихрить, крутиться вихремъ. Вітер.... рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив. Мир. Пов. І. 14. Буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі, вихорючи, немов густу кашу у повітрі. Мир. Пов. І. 112.
Замача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Омочить. Тонку спідниченьку дуже замачала. Гол. І. 64.
Купалка, -ки, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червячекъ, Lampyris. Вх. Уг. 248.
Передержувати, -жую, -єш, сов. в. передержати, -жу, -жи́ш, гл. 1) Укрывать, укрыть похищенное. А за те, щоб ви нас не лякали, буцім ми передержуємо куницю або красну дівицю, ми вас пов'яжемо. Шевч. 289. 2) Держать, продержать извѣстное время.
Підкрадьком нар. = крадькома.
Підстрибувати, -бую, -єш, сов. в. підстрибну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подпрыгивать, подпрыгнуть.
Пообв'язувати, -зую, -єш, гл. Обвязать (во множествѣ).
Рослий, -а, -е. Высокій, рослый. Росле дерево. Н. Вол. у.
Хвалящий, -а, -е. Хвастунъ, тотъ, кто хвастаетъ. Хвалящему і Бог не помагає. Ном. № 2593.