Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

халус

Халус, -са, м. Лакомка, (Галиц.). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЛУС"
Блинець, -нця, м. = млинець. Рудч. Ск. І. 35.
Вередій, -дія, м. Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! Харьк.
Гнівання, -ня, с. Дѣйствіе гнѣвающагося, тнѣвное состояніе. Як вам не обридло те гнівання?
Звіно́к, -нка́, м. 1)ри́би. Поперекъ отрѣзанный кусокъ рыбы. Ой поставив козак Нечай та сторожу в місті, а сам пішов до кумоньки звінок риби їсти. АД. II. 58. 2) Раст. Rhinauthus crista galli. Лв. 101. Cм. звонець.
Зухвальство, -ва, с. Дерзость, наглость. Стор. МПр. 82.
Крейдянка, -ки, ж. 1) Мѣсто, гдѣ добывается мѣлъ. Суджан. у. 2) Посуда для разбалтыванія мѣлу.
Повлежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Улежаться (во множествѣ). Уже повлежувались груші. Кіевск. у.
Потеревенити, -ню, -ниш, гл. Поболтать. Добре ми з ним потеревенили. О. 1862. IX. 61.
Росіл, со́лу, м. Родъ кушанья. Н. Вол. у. Спасибі за росіл, а хліб свій та й сіль. Ном. № 12076.
Сердіння, -ня, с. Гнѣвъ. Я на твоє сердіння байдуже. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАЛУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.