Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гуркотне́ча, -чі, ж. Сильный стукъ, стукотня, грохоть. Там таку гуркотнечу підняли, що страх!
Дві, двох, чис. Имен. пад. ж. р. отъ два. Двѣ. Дві хаті. Дві нозі.
Дяконува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Діаконствовать.
Заві́рчування, -ня, с. Обвиваніе, обворачиваніе, закутываніе.
Здму́хувати, -хую, -єш, сов. в. здмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдувать, сдуть. Здмухни порох з стола.
Помотайло, -ла, с. Первоначальное значеніе: тотъ, кто мотаетъ, наматываетъ. Встрѣчено въ сказкѣ, гдѣ помотайлом въ шутку названъ человѣкъ, учившій женщину прясть, мотать и пр. Мнж. 100.
Путати, -таю, -єш, гл. Надѣвать путы. Швидче путай кобилу.
Снуровиці, -ць, ж. = шнуровиці. Гол. Од. 23.
Тросник, -ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик. Мет. 313.
Хухрити, -рю, -риш, гл. = лузати. Хухрити насіння. Лубен. у.