Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валькир, -ру, м. = алькир. Чуб. VII. 382.
Законя́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. закони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. 1) Зараждаться, зародиться. Законяється дитина. Конст. у. Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки. Волч. у. Ба! зерно яке довге! значиться велике бути законилося, та запекло сонце. Волч. у. 2) Пріобщаться, пріобщиться св. таинъ.
Зачи́ркати, -каю, -єш, гл. Зачирикать. Соловейко защебетав, залящав, зачиркав. Кв. І. 29.
Збесі́дувати, -дую, -єш, гл. Сказать. Вх. Лем. 417.
Косорити, -рю, -риш, гл. Наряжать, красиво одѣвать. Желех.
Малю́цький и мадючкий, -а, -е. = малюхний. Уг. Лем. 433.
Набро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Накуралесить, надѣлать глупостей. Тепер же на мене звертає, сама наброївши біди. Котл. Ен. VI. 13.
Провартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Сріблоглав, -ву, м. Глазетъ.
Шкваркливий, -а, -е. Сопливый? Менша (дочка) дак така ж гидка, така гидка — шкваркливая, низенькая, броватая, губатая. Чуб. II. 40.