Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Диво́висько, -ка, с. 1) Зрѣлище. З иншими приятелями на дивовисько пішов. 2) Удивительное явленіе.
Дурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Глупѣть, дѣлаться дуракомъ. Як волосся сивіє, то чоловік дурів. Ном. № 8692. Як парубкував, — поведе чорними бровами, — дівчата сохнуть і дуріють. МВ. І. 108. 2) Дѣлать глупости, шалить. А дуріти нам негоже. МВ. І. 88. Чого ти дурієш? де твій розум? Шевч. 298.
Луч-Луч! меж. Крикъ доильницы, отгоняющей теленка отъ коровы.
Напащикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзко накричать.
Підмащувати, -щую, -єш, сов. в. підмасти́ти, -щу, -стиш, гл. Подмазывать, подмазать.
Подоводити, -джу, -диш, гл. Довести (многое, многихъ). До добра нічого не подоводили. К. (О. 1861. II. 229).
Почортіти, -тіємо, -єте, гл. Развратиться. Почортіли, забули Бога. Сим. 141.
Розбесідуватися, -дуюся, -єшся, гл. Разговориться. Вх. Уг. 265.
Розлітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розлеті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разлетаться, разлетѣться. Розлетілись, як липове клиння. Ном. № 1881. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами: як підростуть крильця, то розлетимося й сами. Чуб. Переносно: разбѣгаться, разбѣжаться. Але ішли легиники да все гомотіли, як учули да ровточку, вни ся розлетіли. Лукаш. 157.
Стая, стаї, ж. 1) Жилище гуцульскихъ пастуховъ въ полонинах. Шух. І. 185 — 187. Там в стаї ватаг на флояру грає. Федьк. І. 17. 2) Рядъ. Стая кіп. 3) = ліса 2. Браун. 16.