Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відбрикуватися, -куюся, -єшся, гл. Отбиваться, брыкаясь. У Кулиша въ иронич. смыслѣ о защищающихся женщинахъ: Шкода відбракуватись. К. ПС. 55.
Ґузу́ля, -лі, ж. Круглая шишка. (Cм. Ґузва, ґуля). Ум. Ґузу́лька. Мат на челі ґузульку. Вх. Лем. 408.
Ди́нище, -ща, с. Мѣсто, засѣянное дынями.
Зазелени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать зеленымъ, выпачкать въ зеленую краску.
Зи́чний, -а, -е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос. К. Іов. 61.
Невпокій, -кою, м. Безпокойство; волненія, тревоги. За дурною головою і ногам невпокій. Ном. № 6681. Загинула його проба пера серед невпокою життя громадського. К. ХП. 124. Поривало хлопця до сваволі, до невпокою. Мир. ХРВ. 127.
Погнисти, погнити, -нию, -єш, гл. Погнить. Картопля погнала на грядці.
Сохранно нар. Осторожно. Шух. I. 80.
Тепличина, -ни, ж. Теплыя страны, куда улетаютъ птицы, то-же, что и вирій. Чуб. І. 39. Cм. теплиця 3. Птиці з тепличини летять. Шейк. Ум. тепли́чинка.
Унія, унії, ж. Унія. Ми приїхали просити, нехай і в нас буде благочестиє, як і в людей: а то у нас унія, що ми її й терпіти не можемо. ЗОЮР. І. 262.