Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = війнути. Не чорна хмара налітала, не буйні вітри вінули, як душа козацька молодецька з тілом разлучалась. АД. І. 118. Вітрець не віне́. МВ. І. 79.
Гончаро́вий и ганчаро́вий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову. Ном. № 3148.
Ґабе́лок, -лка и ґабе́ль, -ля, м. Кожа молодаго теленка.
Дри́ндати, -даю, -єш, гл. О лошади: бѣжать рысью. Вх. Уг. 237.
Половичанка, -ки, ж. Рожь съ пшеницею. Угор.
Поміряти, -ряю, -єш, гл. Измѣрить. Та й малий же, каже, з біса; а ну я тебе поміряю. Рудч. Ск. І. 3. — ніжки, ручки дитині. При купаньѣ ребенка свести вмѣстѣ на моментъ правую ручку съ лѣвой ножкой, а лѣвую ручку съ правой ножкой. Навчаю, як і покупати... як ніжки, ручки поміряти, щоб і своїй дитині, бува, ніжок не звихнула. Г. Барв. 436.
Прибічи гл. = прибігти. Вх. Уг. 263.
Торішній, -я, -є. Прошлогодній. Так рад, як торішньому снігові.
Хвехвер, -ру, м. Перецъ. Оце яка в мене одрижка — все хвехвер та шахран одригується. Грин. ІІ. 177.
Хотар, -ря, м. Всѣ принадлежащія селенію земли. Вх. Лем. 479. МУЕ. ІІІ. 45.