Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висватати Cм. висватувати.
Витішити, -шу, -шиш, гл. Выняньчить. Кохав мене батько, витішила мати. Грин. ІІІ. 358.
Зчісувати, -сую, -єш, сов. в. зчесати, зчешу, -шеш, гл. 1) Расчесывать, расчесать. Іди, сину, додомоньку, змию, зчешу тобі головоньку. Чуб. V. 937. 2) Срубить. Нема вже шаблі, що не одну татарську голову зчесала. Стор. І. 15.
Лівку́тниця, -ці, ж. = лівачка. Вх. Зн. 33.
Ломакува́тий, -а, -е. Грубый, неотеса (о человѣкѣ). Желех.
Напа́датися I, -даюся, -єшся, гл. Много разъ падать. Поки натрапиш на їх — що нападаєшся да наспотикаєшся. О. 1862. VI. 57.
Нару́гач, -ча, м. Ругатель, насмѣшникъ.
Поневірятися, -ряюся, -єшся, гл. Жить въ несчастіи, тяжелой жизнью. Будеш, з своєю дитиною поневірятись. Син мій буде щасливійший, не буде так поневірятись, як я оттут. Левиц. І. 66.
Скалкуватий, -а, -е. Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.
Снитка, -ки, ж. Раст. Aegopodim Podagraria L. ЗЮЗО. І. 110.