Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хабаль

Хабаль, -ля, м. Любовникъ, волокита. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБАЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБАЛЬ"
Відроскошувати, -шую, -єш, гл. Пожить въ довольствѣ, въ роскоши. Це вона там одроскошує. Пирят. у.
Грани́ця, -ці, ж. 1) = Гряниця. «Куди, синку, виїзжаєш?» — За границю по дівицю. Чуб. ІІІ. 464. 2) Исландскій мохъ, Cetraria islandica L. Вх. Зн. 12. Ум. грани́чка. Вх. Лем. 405.
Дубони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = ду́бкати. Вх. Зн. 16.
Кільчик, -ка, м. Ум. отъ кілець.  
Плоскун, -на, м. Сортъ глинянаго горшка отъ 3 1/2 до 5 вершковъ вышиной. Вас. 181.
Подушечка, -ки, ж. Ум. отъ подушка.
Польовик, -ка, м. 1) Житель полей, равнинъ. 2) Бѣсъ, живущій въ полѣ. Левч. 37.
Сцьобати, -ба́ю, -єш, гл. = стібати. Циган.... давай сцьобати приконечником. Рудч. Ск. II, 184.
Топкати, -каю, -єш, гл. Топтать. Не буде більше рясту топкати. Ном. № 8228.
Шпиль, -ля, м. 1) Холмъ, невысокая круглая гора. Кругла, мов шпиль, гора. Левиц. І. 197. Українські яри гайові між невисокими та крутими горами та шпилями. Левиц. І. 203. Ой вийду я на шпиль-гору, на лебедів крикну. Чуб. III. 137. 2) Част. м'яльници (Cм.). Вас. 159. Ум. шпилик, шпильо́к, шпилечок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБАЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.