Бительня, -ні, ж. Станокъ для трепапанія конопли.
Вигарманувати, -ную, -єш, гл. Вымолотить, смолотить гарманом. Відколи гарманую, тільки копу вигарманував.
Вітролетень, -тня, м. Предметъ, легко разлетающійся по вѣтру. (Богдана лях) спалив на вітролетень-прах.
Закаблу́чувати, -чую, -єш, сов. в. закаблу́чити, -чу, -чиш, гл. Загибать, загнуть.
Мая́чити, -чу, -чиш, гл. Виднѣться вдали; быть на виду. Ой вийду я на вулицю, — маячу, маячу. Нехай мене той забачить, що в полі маячить.
Надоби́тися, -блю́ся, -би́шся, гл. Быть угоднымъ кому. А за лінощами Богу не молюся, — чим я Богу надоблюся?
Пересуд, -ду, м.
1) Вторичный судъ.
2) Судебная пошлина, взыскиваемая въ пользу суда съ проигравшаго процессъ. Не будеш пересудів брати.
3) мн. Пересуды, сплетни.
4) Предразсудокъ. Ми пересуди давнішні занедбали. Ум. пересудок. А суддя судить, пересудки бере, пересудки бере, на скам'ю кладе.
Появ, -ву, м. Появленіе, явленіе. Ще до появу Шевченка в літературі.
Тіпати, -паю, -єш, гл.
1) Дергать, трясти. Тіпати за бороду.
2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпати. Трепать коноплю, ленъ.
3) О лихорадкѣ: трясти. Щодня двома й трома нападами тіпає його пропасниця.
4) Колотить, бить. Чи добре таки, чи погано мене тіпали, кажу ж, не пам'ятаю; знаю тільки, що я прокинувся в погребі, налигачем скручений.
Худок, -дка, м. = худко.