Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богувати, -гую, -єш, гл. Быть Богомъ. Шейк. Чуб. І. 235. Гол. II. 225. Ой Боже наш, Боже, а ми твої люде, над ким будеш богувать, як нас тут не буде. Грин. ІІ., 302.
Винюхувати, -хую, -єш, сов. в. винюхати, -хаю, -єш, гл. 1) Вынюхивать, вынюхать. Табаки ріжок винюхала. О. 1862. IX. 123. Мнж. 59. 2) Пронюхивать, пронюхать.
Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Ном. № 3339. Кива головою, наче кобила в спасівку. Ном. № 2418. Не кивай на мене чорними бровами. Мет. 16. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. K. ЧР. 248. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. Гол. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має. Ном. № 11049.
Ляка́ння, -ня, с. Пуганіе. Нічим так не допікали Якімцеві... як ляканням тією школою. Левиц. І. 242.
Мо́чва, -ви, ж. Слякоть. Черниг. у.
Околія, -лії, ж. = околиця 1. Крижан був такий, шо вся околія його лякалась. О. 1861. X. 26. Усю околію зібрать та й косить. Ном. 14020.
Підтоптаний, -а, -е. 1) Стоптанный. Підтоптані чоботи. 2) Старый, пожилой, пожившій. Чоловік підтоптаний. Г. Барв. 178. Лучча за мене й не піде, бо я підтоптаний. Г. Барв. 413. підтоптаний панич. Старый холостя къ.
Світун, -на, м. Насѣк. Lampyris nostiluca, свѣтлякъ, ивановъ червячекъ. Вх. Пч. I. 6.
Теребка, -ки, ж. Мѣшокъ, въ который насыпаютъ овесъ для корму лошади. Вх. Зн. 29.
Хльорка, -ки, ж. Проститутка. Ном. № 723. З обстриженими головами, з підрізаними пеленами, стояли хльорки наголо. Котл. Ен. ІІІ. 29.