Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибайкуватися, -куюся, -єшся, гл. Выплыть изъ воды. Плив бистрою рікою, захльоскувавсь, тонув, вибайкувавсь і знов-знов-знов, поки аж на березі став. МВ. ІІІ. 50.
Виголошувати, -шую, -єш, сов. в. виголосити, -шу, -сиш, гл. Объявлять, объявить, громко произнести, провозгласить.
Гебан, -ну, м. Эбеновое или черное дерево. Як з гебану волос чорний. Грин. ІІІ. 610.
Деру́н, -на́, м. 1) Грабитель. Піп-дерун дере і з живого, і з мертвого. Чуб. То такий дерун, що з Xриста зняв би. Ном. № 7409. 2) Взяточникъ. 3) Чесальщикъ шерсти. Вас. 152. Ум. Деруне́ць. Чуб. V. 1164.
Зеленува́тий, -а, -е. = зеленкуватий. Зеленувате жито. Черк. у.
Лаганок, -нка, м. Боченокъ изъ выдолбленнаго деревяннаго пня. Харьк.
Млинськи́й, -а́, -е́ Мельничный. Гол.
Ницювати, -цю́ю, -єш, гл. Выворачивать на изнанку.  
Понатоптувати, -тую, -єш, гл. 1) Натоптать (ногами грязь во многихъ мѣстахъ). 2) Набить плотно (во множествѣ).
Потовкти, -вчу, -че́ш, гл. 1) Потолочь, истолочь. 2) Побить въ дребезги. Потовк йому усі пляшки й усі чарки. Кв. Горшки потовк, вікна побив. О. 1861. VI. 77. 2) Поколотить. Вона його п'яного потовче. Стор. МПр. 155.