Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бовдур, -ра, м. 1) Дымовая труба. Чуб. VII. 380. Повна хата (відьом) назбіралась. Вийняли вони із печі черепок чогось та й стали мазать ним під руками. Помаже оце під руками та й полетить у бовдурь. Грин. I. 60. Темним стовбом дим пішов з його бовдура. 2) Густой клубъ дыма, густая туча. Фр. Пр. 63. 3) Шесть, жердь у рыболововъ. 4) Болванъ, чурбанъ, неотеса. Фр. Пр. 63. Стирчить мов бовдур. Стоитъ, какъ болванъ. Ум. бовдурець, бовдурчик.
Боросква, -ви, ж. Абрикосъ. Угор.
Знічев'я нар. = знечев'я. Гліб. 3.
Казити, кажу, -зиш, гл. Искажать, портить. Гостець пазить йому вид.
Надве́зти́ Cм. надвозити.
Низити, -нижу, -зиш, гл. Понижать. рушниця ни́зить. Ружье беретъ ниже цѣли.
Носатенький, -а, -е., Ум. отъ носатий.
Присутяжити, -жу, -жиш, гл. Прижать, притѣснить. Дуже присутяжив людей.
Теметів, -това, м. Кладбище. Вх. Зн. 69.
Устне нар. Словесно.