Бучулька, -ки, ж. Ум. отъ бучуля.
Вихвицом нар. Вскачь. Жене коні вихвицом.
Голубиця, -ці, ж.
1) Голубица, голубка. Подай мені лука й три стрілиці, бо я й побачив три голубиці.
2) Ласкательное слово. Ідеш від нас, о царице, іди, іди, голубице!
Град II, -ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду.
Лопу́шшя, -шя, с. соб. отъ лопух.
На́всторч нар. Стоймя, отвѣсно.
Наставниця, -ці, ж. Надсмотрщица надъ работницами. А в нашої наставниці рябая спідниця, тоді ж вона нас пускає, як зійде зірниця. (Пѣсня полольщицъ)
Понадирати, -ра́ю, -єш, гл. Надрать (во множествѣ).
Росполіскувати, -кую, -єш, сов. в. росполоска́ти, -ка́ю, -єш, гл.
1) Полоскать, пополоскать? Я й рада таким прачкам: аби росполіскувати сорочину.
2) Размывать, размыть. Вода росполіскує береги.
Скликанець, -нця, м. Призывной колоколъ, небольшой колоколъ на колокольнѣ. Ум. скликанчик. Ось уже до божого дому скликанчик кличе. Перше бовкне у скликанчик, а далі в другий, потім у підстарший та в старший та й во всі разом.
