Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зда́тний, -а, -е. 1) Способный. На хитрощі дівчата здатні. Котл. Ен. VI. 75. До чого здатний Петро? Камен. у. 2) Годный, пригодный. Ми його приймили у своє село, бо він нам здатний: коваль, бачите, добрий з його. Камен. у. Мені ці халяви не здатні, бо малі. Каменецк. у.
Здохлени́на, -ни, ж. Дохлятина, мясо дохлой скотины. Желех.
Кий II, мѣст. сокращенное изъ який въ выраж. кий біс! Гліб. кий чорт! Мнж. 61.
Ниць II, -ці, ж. = нить 1. Сидить дівка в темниці, шиє чепець без ниці. Ном. № 145 (стр. 295).
Погрузити, -жу, -зиш, гл. = згрузити. Погрузили так дорогу, що хоч не їдь.
Позіхи, -хів, м. мн. Зѣвота. Позіхи напали. Черк. у.
Румак, -ка, м. Аргамакъ, ратный, боевой конь. Пришила свиня до коня та й каже: ось бо й я румак. Ном. № 7931.
Теметів, -това, м. Кладбище. Вх. Зн. 69.
Убезпечення, -ня, с. Обозпеченіе, обезопашиваніе. К. Кр. 23.
Швидко нар. Скоро, быстро. Лихо швидко приходить, а поволі відходить. Ном. № 1958. Не так швидко робиться, як мовиться. Ном. № 5603. на-шви́дко, на-швидку. Наскоро. Оце тобі, серденько, вчера на-швидко. Чуб. V. 217. Словце яке на-швидку перемовити. МВ. ІІ. 83.