Відбріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відбрехатися, -шуся, -шешся, гл. Отдѣлываться ложью, оправдываться, оправдаться при помощи лжи, вывернуться изъ бѣды ложью. Прийшовши додому, тяжко їй було відбріхуватись перед матір'ю, що не принесла ягідок; бо зроду не брехавши ні в чім, не знала як і викрутитись. Брехнею не відбрешешся.
Же́брати, -раю, -єш, гл. = жебрувати.
Запіка́на, -ної и запіка́нка, -ки, ж. Водка, сваренная съ пряностями. На запікану корінькову купив кубеби й калгану. Участувала запіканкою і тернівкою.
Миряни́н, -на, м. Мирянинъ. Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. Усякому мирянину по семеро жидовинів.
Недужий, -а, -е. 1) Больной. Всі в кого, були недужі на всякі недуги, приводили до його. Пійшов ізнов до недужої.
2) Безсильный.
Парадний, -а, -е. Парадный. Парадні покої.
Позлотка, -ки, ж. = позлітка 1. Позлотку із чистого коміра воздирає.
Потребляти, -ля́ю, -єш, сов. в. потреби́ти, -блю́, -биш, гл.
1) Истреблять, истребить. Хоробрий дух роскошами всипляли, кругом султана честь і правду потребляли.
2) Истрачивать, истратить. За тиждень пуд муки потребить.
Сушиця, -ці, ж. = сухоліс.
Шмагонути, -ну, -неш, гл. Съ силой стегнуть, хлестнуть. Мене як шмагоне щось лозиною. Як шмагоне його (батогом).