Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпам'Ятько, -ка, м. Человѣкъ, имѣющій слабую память, забывчивый. Полт.
Закаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Запачкать. Він оставсь на дворі, закаляв чобіт. Рудч. Ск. І. 67.
Засті́лок, -лку, м. Постель. Вх. Лем. 417.
Навіну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Навѣять. Що Бог навіне, того ніхто не мине. Ном. № 55.
Повідціжувати, -жую, -єш, гл. Отцѣдить (во множествѣ).
Поперепиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перепиться (о многихъ). Так поперепивалися, що і з-за столу не повилазили, там і поснули. Кіевск. у.
Посудник, -ка, м. Гончаръ, изготовляющій разнаго рода глазированныя и терракотовыя издѣлія, сравнительно лучшія. Вас. 177.
Сахарня, -ні, ж. Сахарный заводъ. Василина з Ганною ставали на роботу в сахарні. Левиц. І. 23.
Сисавка, -ки, ж. Раст. Trifolium rubens. Вх. Лем. 465.
Хлоп'ячий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Чуб. І. 117. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп'яча, а притьмом дівоча. Кв. по хлоп'ячі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала. Кв.