Виходитися 2, -диться, сов. в. вийтися, -деться, гл. безл.
1) Только несов. в. Выходить. А з дверей виходилось на один широкий ґанок.
2) Выходить, выйти, случиться. Пішли, — аж не так вийшлося.
Голя II, -ля́ти, с. = Голопуцьок 1. Ум. Голятко.
Гру́яти, -ру́ю, -єш, гл. Каркать. Ворон грує. Ой ворони чорненькі, чого ви прячете, груїте жалібненько?
Деркача́, -ча́ти, с. Птенецъ коростель. Ум. Деркача́тко, деркача́точко.
Звір Ii, -ра, -ру, м. 1) Звѣрь. З теї тучи в темний ліс, — нехай мене звір іззість. 2) Волкъ. Ум. зві́рик, звіро́к. Звірок утішний білка. Ув. звірю́ка, звіря́ка.
Небачучий, -а, -е. Невидящій; неграмотный, необразованный. Уносили письма читать, а я й кажу їм: ідіть до мого хлопця, бо я чоловік небачучий, а він письменний.
Омилок, -лку, м. Раст. Lolium temulentum.
Попосидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть долго. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись.
Приправка, -ки, ж. Ум. отъ приправа.
Хмуроокий, -а, -е. Съ угрюмо смотрящими глазами, т. е. угрюмый, сердитый.