Виляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Вилять. Виляє уже, як той пес.
2) Уклоняться отъ работы. Виляти молотникові не можно.... трах-трах, трах-трах, — не оставайсь! Поли, поли, та, Марушко, поли, не виляй.
Діва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ді́тися, -нуся, -нешся, гл. Дѣваться, дѣться. Де той хміль дівався! Дитя моє, де дінусь з тобою? А маненький брат зостався, та не знаю, де дівався. Великий світ, та нема де дітися. Не де діне́ться! Не пропадетъ! цѣло будетъ.
До́ненька, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Дото́плювати, -люю, -єш, сов. в. дотопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Оканчивать, окончить расплавку чего на огнѣ. 2) — піч. Оканчивать, окончить топить въ печкѣ
Дробови́к, -ка, м. Охотничье ружье. Ум. дробовичо́к.
Коростуватий, -а, -е. коростувате по́ле. Поле, на которомъ много всякихъ корней.
Приворот, -ту, м. Раст. Veronica Chamaedrys L.
Слабіти, -бію, -єш, гл. = слабувати. На очі слабів.
Хрунькати, -каю, -єш, гл. = хрокати 1.
Цурочка, -ки, ж. Ум. отъ цурка.