Вицвічити, -чу, -чиш, гл. Проучить; высѣчь.
Вицілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Він руки й ноги їй вицілує. Вицілувала б його всюди.
Волок, -ка, м.
1) Бредень. В ставу було чималенько лящів; ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Чорний волок випив води ставок.
2) Веревка, съ помощью которой тянуть волами копны сѣна, бревна и пр.
3) Нерасколонный чурбанъ, бревно. Ум. волочок.
Зелені́ти, -нію, -єш, гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє.
Кусчик, -ка, м. Ум. отъ кус. Употребляется въ значеніи: немного. Кусь! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ. Cм. кусати.
Лука́вник, -ка, м. Лукавый человѣкъ.
Оповістити, -ся. Cм. оповіщати, -ся.
Плащаниця, плащени́ця, -ці, ж.
1) Плащаница, изображеніе на полотнѣ положенія во гробъ Спасителя. За чужую крівавицю купив у церкву плащеницю.
2) Родъ писанки съ равностороннимъ четырехконечнымъ крестомъ въ орнаментѣ.
Сабанити, -ню́, -ни́ш, гл. Сильно бранить.
Цвонястий, -а, -е. О колесѣ: съ составнымъ ободомъ. Цвонясті колеса.