Витісувати, -сую, -єш, сов. в. витесати, -тешу, -шеш, гл. Вытесывать, вытесать, высѣкать, высѣчь. Стояв, неначе витесаний з білого каміня. ви́тесати нетесаного тесана. Выдумать небылицу, обмануть выдумкой. А Грицик той, то був на все село чмут: витесать кому якого нетесаного тесана, то він зараз.
Зада́внюватися, -нююся, -єшся, сов. в. зада́внитися, -нюся, -нишся, гл. Застарѣвать, застарѣть.
Кривопикий, -а, -е. Съ кривымъ лицомъ, съ кривой рожей.
Куделити, -лю, -лиш, гл.
1) Прясть. Коли б ти, приданочко, добра, то б сидім дома; а в тую метелицю куделила б куделицю.
2) Таскать за волосы.
Наві́са, -си, ж. Свѣсившійся съ деревьевъ и пр. снѣгъ. Cм. наві́сочка.
Невміло нар. Неумѣло.
Підколювати, -люю, -єш, сов. в. підколоти, -лю, -леш, гл. — ногу. Укалывать, уколоть, вогнать занозу. Оце бігла та так терниною ногу підколола. Очерет ноги підколює.
Поголоска, -ки, ж. Слухъ, молва. Скрізь пішла поголоска, що Кармалюк ходить. Десь дзвін лили і пустили таку поголоску. Хиба не чув ти поголоски про чорну раду?
Посадити, -джу́, -диш, гл.
1) Посадить. Козаченька молодого на ослінці посажу. Насип же, матінко, високу могилу, посади, матінко, червону калину.
2) Засадить. А ми гори посадимо собі виноградом.
3) Истратить попусту. Коли яка копійка йому трапиться, він у тій беседі її й посадить.
4) — на лід. Поставить въ затрудненіе.
Чубко, -ка, м. = одуд.