Барда, -ди, ж.
1) Краюха хлѣба.
2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Випрямити, -ся. Cм. випрямляти, -ся.
Колопенник, -ка, м. Конопельник.
Кулішівка, -ки, ж. Фонетическое правописаніе украинскаго языка, установленное П. A. Кулишемъ.
Лучня́, -ні́, ж. = лушня.
Мая́чення, -ня, с. 1) Мельканіе, мерцаніе. 2) Бредъ, галлюцинація.
Нить, -ті, ж.
1) Нитки. Купіть ту нить, ... а тоді найміть рибалок, хай з тії ниті та вив'яжуть невід.
2) мн. Нити. Часть ткацкаго станка, сквозь которую проходитъ основа. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко.
Поскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать (многихъ). Поскликала собачню.
Світський, -а, -е. = світовий 2 и 3. Cм. несвітський.
Ходильниці, -ниць, ж. мн. = хідлі = ходилиці.