Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заме́ст́и, -мету́, -те́ш, гл. Заметать, замести; сметать, смести. Не замітай чужої хижі, — смотри чи твоя заметена. Ном. № 9587. По улиці вітер віє, та сніг замітає. Шевч. 479. Так у тиждень і замело і худобу, і дітей, — єй Богу моєму! Н. Вол. у.
Копиток, -тка, м. Ум. отъ копит.
Обміна, -ни, ж. = відміна. Звенигор. у.
Паробкувати, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = парубкувати и пр.
Повмірати, -раємо, -єте, гл. Перемереть, умереть (о многихъ). Всі чотирі повмірають. Чуб. V. 167. Уже старі повмірали обоє. Чуб. II. 429.
Позаохочувати, -чую, -єш, гл. Привлечь къ чему, поощрить (многихъ).
Покашляти, -ляю, -єш, гл. Покашлять. Покашляв днів зо два, а оце вже й годі. Черниг. у.
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).
Ростопирювати, -рюю, -єш, сов. в. ростопи́рвти, -рю, -риш, гл. Растопыривать, растопырить. Ном. № 9265.
Чародінник, -ка, м. = чарівник. Шух. І. 43.