Зшпортати, -таю, -єш, гл. Смастерить, сдѣлать. «А ну лишень», каже, «свої линтварі, або там сукно» (він і кравецьке діло вмів) і зшпорта (свитину або кожух).
Ме́рвисько, -ка, с. = мерва.
Підбій, -бою, м.
1) Подкладка.
2) Покореніе; порабощеніе.
3) Насѣк. Arctia (гусеница).
Призеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый.
Пропійця, -ці, ж. Та, которая пропиваетъ. Пропійця, пропійця! пропила мати дочку на солодкім медочку.
Проростити, -рощу, -стиш, гл. Прорастить, дать взойти. Насипала насіння розсади й цибулі в черепки; присипала землею й полила та проростила, а потім посіяла, вже як насіння поключилось.
Становити, -влю, -виш, гл.
1) Ставить. Сип борщ, станов кашу, — чи поїмо бо ми. Чорт тобі, дівчино, угодить, які тобі закаблуки становить.
2) Строить. Бодай тії пани жили, що гуральні становили. становити грубу. Класть печь.
3) Составлять. Вода становить найважнішу частину землі. Се мені нічого не становить.
4) Выставлять чѣмъ. Я себе не становлю розумною.
Страсний, страстни́й, -а́, -е́ Страстной. Страсна пятниця. — свіча. Свѣча, горѣвшая на вечернемъ богослуженіи въ страстной четвергъ. Ум. страсне́нький, страстненький. За останню копійчину, може, свічечку страстненьку купив.
Труднівки, -вок, ж. мн. Труды, хлопоты. За сі труднівки.... налий із рук своїх вишнівки.
Тузлук, -ка, м.
1) Щелокъ для бученія бѣлья. Положи сорочку в тузлук.
2) Разсолъ, въ которомъ солятъ рыбу.