Викопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. викопатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Вырываться, выкапываться, выкопаться. 2) Управляться, управиться. І сметанки дай, і сиру дай, і молока.... їй Богу, вже не можу й викопатися.
Дзиґлико́вий, -а, -е. Относящійся къ стулу, табурету.
Довгана́стий, -а, -е. = Довгастий.
Дякі́вський, -а, -е. Свойственный дьячку. Не кидавсь дяківської натури.
Заква́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. заква́ситися, -шуся, -сишся, гл. Закисать, закиснуть.
Зашумі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зашумѣть. А в городі та у Львові зашуміли верби.
Обемберити, обенбе́рити, -рю, -риш, гл. Бросить оземь съ силой, сильно ударить. Як обенбере ж він його (з себе)!
Полуск, -ку, м. Трескъ. Не чує полуску.
Понадбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать часть (во множествѣ). Понадбірай картоплі з мішків, а то такі повні, що й не зав'яжеш.
Тванюка, -ки, ж. Ув. отъ твань.