Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Ум. бурлаченько. бурлачок.
Дару́нок, -нка, м. Подарокъ. Ой що то мені за такі дарунки: білі перла і коралі білу шию гнули.
Незавважно нар. Незамѣтно. Тут і незавважно, що їдеш над безоднею, бо гора з горою тим мостом зведена, тільки вода шумить під ногами.
Попитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Оце попитають його люде, що як він живе.
Промантачити, -чу, -чиш, гл. Промотать, расточить. Не пропив я, не прогайнував, не промантачив, не проциндрив без пуття.
Пропити Cм. пропивати.
Ряст, -ту, м. Раст. a) Primula veris. б) Corydalis solida Smith. в) Scilla bifolia L. г) — білий. Corydalis cava Schveig et Koerth. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. топтати ряст — жить, не топтати рясту — умереть. Мабуть уже йому рясту не топтати. Не довго з того часу стара ряст топтала — через тиждень, чи що, й умерла.
Табакерка, -ки, ж. Табакерка. Коли нагнувсь табаки понюхать, — вона й побачила табакерку. Ум. табакеронька, табакерочка.
Теребити, -блю́, -биш, гл.
1) Чистить, очищать отъ шелухи, шелушить. Рання пташка носок теребить, а пізня очиці жмурить. Теребити хвасолю, горох, кукурузу.
2) Очищать поле отъ кустарниковъ, деревьевъ.
3) Всаживать. Котре кволе, то голови у діжку не теребить.
4) Ѣсть усердно.
5) Твердить, говорить постоянно. Що кому треба, той про те теребить.
Шупоня, -ні, ж. Родъ кушанья.