Безлітній, -я, -є. 1) Вѣчный. 2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.
Випорожні, -нів, м. мн. Въ выраж.: випорожні ловити. Воронъ ловить, зѣвать.
Виявлювати, -люю, -єш, гл. = виявляти. Радощів своїх нікому не виявлює. Пишучи у Київ у такім гарячім тоні, я виявлював себе аж надто виразно.
Го́пи мн. Употребляется въ выраженіи: вда́рити в го́пи — танцовать. Поставимо в копи та вдаримо в гопи.
Міцносе́рдий, -а, -е. Съ твердымъ сердцемъ. Мій князю й батьку, Байдо міцносердий.
Му́штра, -ри, ж. Военное ученіе. Москалі на мушрі. Дивилась з дівчатами на москалів. Що то як гарно мушру викидають.
Несміливість, несмілість, -ости, ж. Несмѣлость. Казав Василь, задихаючись од несмілости.
Пооблуплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Облупиться (во множествѣ). Верхи в дуба повсихали і кора на їх пооблуплювалась.
Спуджувати, -джую, -єш, сов. в. спудити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня.
Шайність, -ности, ж. Честь, почтеніе. Як він робив, така йому й шайність. Людям чини шайность, а коло себе май охайность.