Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відшмарувати, -ру́ю, -єш, гл. = відшмагати. Я тебе батогами одшмарую. Рудч. Ск. II. 205.
Гайтування, -ня, с. Охота съ гончими. Галиц.
Гуно́дза, -зи, ж. Шишка. Черном.
Ди́ркати, -каю, -єш, гл. = Дирчати 2. Деркач диркає, дирчить: дир, дир. Вх. Пч. II. 10.
Запасти́ся, -су́ся, -се́шся, гл. Начать пастись. Як розійдеться (отара) так, що одна одній не мішає пастись, то вівці і запасуться на місці. О. 1862. V. Кух. 34.
Зростити, -щу́, -сти́ш, гл. Выростить. Нехай їм Бог зростить. Ном. № 375. Як я тебе зростила, сама себе звеселила. Чуб. V. 681.
Остача, -чі, ж. Остатокъ. У попа здачі, як у шевця остачі. Чуб. І. 280.
Покурити, -рю́, -риш, гл. 1) Покадить. 2) Покурить. От він полежав трохи, покурив люльки. Рудч. Ск. II. 179. 3) не покуриш. Не удастся тебѣ. Мабуть не на таких наскочив, не покурить. Рудч. Ск. І. 75.
Рівен, -вна, -не = рівний. Обізвався Яготин: «Ніжен мені побратим». А Ніжен каже: «Є у степу Ромен, то й той мені не рівен». Ном. № 729.
Світонько, -ка, м. Ум. отъ світ.