Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Де́йкати, -каю, -каєш, гл. Поговаривать. Дейкали люди, що подушне скасують Н. Вол. у. Дейкали, що в нас не буде сього мирового. Н. Вол. у. Щось люде дейкають, що війна буде. Сквир. у. Украдено коні; на селі знають хто, дейкають язиком, а старості не об'являють. Черниг. у.
Досо́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Доплестись, добраться. Та вже й нерано. Поки то досовкаюся додому. Осн. 1862. VI. 31.
Ошанутися, -нуся, -не́шся, гл. Обмануться. Чи добре що купив? — Ба, де там — ошанувся. Н. Вол. у.
Повирізувати, -зую, -єш, гл. Вырѣзать (во множествѣ), перерѣзать (многихъ).
Повтягати, -га́ю, -єш, гл. Втащить (во множествѣ). Повтягав усі мішки в хату. очі йому повтягало. Ввалились глаза. О. 1862. VI. 59.
Покрапляти, -ля́ю, -єш, гл. = накрапати. Дощик покрапляє. О. 1862. IV. 16.
Прислужити, -ся. Cм. прислужувати, -ся.
Реготітися, -ти́ться, гл. безл. Смѣяться, хохотать. їй реготи́ться. Ей хочется хохотать, она охотно хохочетъ. Щоб ходилось і хотілось (на досвітки), до всіх хлопців раготілось. Мил. 60.
Рубай, -бая, м. Дровосѣкъ. Віддайте гроші рубаєві. Харьк.
Стидно нар. Стыдно. А з хорошою та й уродою та не стидно й меж люде. Чуб. V. 53.