Гу́чно нар. Звонко, громко, шумно. Говорить гучно. Разом усі гучно рушили.
Каторжний, -а, -е. 1) Каторжникъ. В кайдани забиті із нор золото виносять, щоб пельку залити неситому — то каторжні. 2) Каторжный. Втік уже може в десятий раз з каторжної тюрми. 3) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Каторжні собаки, — од їх не втечеш. Зроби, діду, сільце, то ти його, каторжного, піймаєш.
Позакладати, -да́ю, -єш, гл.
1) Заложить (во множествѣ). Похожає в блискучому довгому каптані, позакладавши назад руки.
2) позакладало. Заложило уши. їм позакладало. Они оглохли.
Покойовий, -а, -е. Комнатный.
Претак, -ка, м. Рѣшето.
Розорити, -ся. Cм. розоряти, -ся.
Самопокора, -ри, ж. Смиреніе, самоуничиженіе. Дівочої самопокори жертва. В великій тузі і в самопокорі.
Строгий, -а, -е. Свирѣпый, жестокій. Звір строгий.
Чинбарь, -ря, м. Кожевникъ.
Шигирявий, -а, -е. Картавый. Вони собі невеликії, шигирявії, недорікії.