Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ватуйча, -ча́ти, с. Козленокъ. Шух. І. 211.
Возлоб'Я, -б'я, с. Волосы надъ лбомъ. Так скубонув за возлоб'я, аж волосся затріщало.
Мертв'які́в, -ко́ва, -ве Мертвецу принадлежащій. Все тіло мертв'якове було поколоте та порізане косою. Грин. II. 99.
Надзвича́йно нар. Необычайно, чрезвычайно.
Общитити, -чу, -чиш, гл. Защитить.
Повідгоряти, -ря́ю, -єш, гл. Отгорѣть (во множествѣ).
Право II, нар. 1) Прямо. Право стоїть. Черк. у. Виходить панночка та й право до пана мого. Федьк. 2) Истинно. Право відказав єси. Єв. Л. X. 28. Ум. праве́нько, праве́сенько. Шлись я, братіку, правесенько ходив. Гліб. 28.
Суд, -да и -ду, м. 1) Судъ. Ой поїхав він до Сандомиру, суди судити, села ділити. Н. п. страшний суд. Страшный судъ. до суду. Навсегда. До суду, до віку не буду. 2) Судебное мѣсто; судилище. І на самій отій могилі суд стояв, бо город далеко росходився. ЗОЮР. І. 105. 3) Судебныя лица. Суд наїде сюди. Кв. II. 208.
Сцяч, -ча, м. Урильникъ.
Чинчериї, -їв (м. ?). Кандалы, оковы. Угор.