Відзнака, -ки, ж. Знакъ; отмѣтка.
Добігати, -га́ю, -єш, сов. в. добігти, -біжу́, -жи́ш, гл. Добѣгать, добѣжать. Швидкий сам добіжить, а смирного Бог донесе. 2) Добігти чого́. Пріобрѣсти что, добыть что; о болѣзни: захватить. Мабуть чи не сухоти добігла й кров'ю стала хряпати.
Догла́джувати, -джую, -єш, сов. в. догла́дити, -джу, -диш, гл. Доглаживать, догладить.
Дужак, -ка, м. Силачъ. Там і дужак отой чумак: не швидко б з моці збивсь.
Жо́вна́ I, -ни́, ж. пт. а) Иволга. б) Дятелъ зеленый. в) — зеле́на. Дятелъ зеленый. г) — тарча́ста. Пестрый дятелъ. д) — чо́рна. Черный дятелъ.
Кітляр, -ра, м. Мѣдникъ.
Нагуча́ти, -чу, -чиш, гл. Накричать, выбранить.
Обмакогонити, -ню, -ниш, гл. = обмакотирити. Добре обмакогонили дитину — неначе бритвою.
Сплавати, -ваю, -єш, гл. Исплавать. Я ввесь Дунай ісплавав, да такого не видав.
Убування, -ня, с.
1) Обуваніе.
2) Обувь.
3) Убываніе. Ум. обуваннячко. Ні по чому не спізнаю (милу), лем по вбуваннячку.
