Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виставлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виставитися, -влюся, -вишся, гл. Выставляться, выставиться, выдаваться, выдаться (впередъ).
Вихорити, -рю, -риш, гл. 1) Вихрить, крутиться вихремъ. Вітер.... рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив. Мир. Пов. І. 14. Буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі, вихорючи, немов густу кашу у повітрі. Мир. Пов. І. 112.
Задубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Задубів чоловік на морозі. Черк. у.
З'єдно́чити, -чу, -чиш, гл. = з'єднати 1. Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра, — ти ж бо його ім'я з своїм ім'ям навіки з'єдночив. К. (О. 1861. III. 6).
Їдець, -дця́, м. Ѣдокъ. Рудч. Ск. І. 2.
Малолю́ддя, -дя, с. Малолюдіе.  
Наодлу́ці нар. Отдѣлившись. жи́ти наодлу́ці. Выдѣлиться хозяйствомъ. Другий син наодлуці, а цей з батьком живе.
Понаполіскувати, -кую, -єш, гл. Наполоскать (во множествѣ).
Поперепікатися, -каємося, -єтеся, гл. Перепечься (во множествѣ). Паляниці поперепікалися.
Простудитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Охладиться. 2) Простудиться. Простудилася ти, молодице, промовив він. Левиц. Пов. 221.