Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсилочка, -ки, ж. Ум. отъ безсилка.
До́чер, -рі, ж. = дочка. Коли б я знав, чий то син воював, то б я за його свою дочер оддав. Чуб. III. 278.
Колисатися, -шу́ся, -шешся, гл. Колыхаться. Усе чутніш плескавсь та колисавсь Дніпро. МВ. ІІІ. 98.
Нагля́нути Cм. наглядати ii.
На́года, -ди, ж. Случай, удобное время. (Юда) шукав нагоди, щоб видати Його їм без народу. Єв. Л. XXII. 6.
Повалина, -ни, ж. = повала. Вх. Зн. 66.
Поспольство, -ва, с. = поспільство.
Продиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. продертися, -ру́ся, -решся, гл. Пробираться, пробраться сквозь что. Щось... затріщало, продираючись між кущами. Стор. МПр. 81. Почали вони поміж тими кущами продиратися. КС. 1882. XII. 590.
Сперечати, -ча́ю, -єш, сов. в. сперечити, -чу, -чиш, гл.кого. 1) Уговаривать не дѣлать чего, удерживать. Я його сперечав: бійся Бога, не їдь, теперки ніч! Камен. у. 2) Препятствовать, воспрепятствовать. Рубають собі ліс у пана, ніхто не сперече, бо то ніч. Камен. у.
Щипапіча, щипипіча, -чі, ж. = щипак 2. Вх. Лем. 4 87.