Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимаглювати, -люю, -єш, гл. Выкатать. Ой виперу, вимаглюю козацьку сорочку. Чуб.
Випльовувати, -вую, -єш, сов. в. виплювати, -люю, -єш и виплюнути, -ну, -неш, гл. Выплевывать, выплюнуть. Душ не виплювати. Ном. № 8299. Тоді чорт — нічого робить — взяв та й виплював росписку. Рудч. Ск. II. 25.
Гваджениця (= гладжениця), -ці ж. = терлиця. Вх. Лем. 403.
Дрібню́ній, -я, -є., Ум. отъ дрібний.
Зодягний, -а́, -е́ Хорошо одѣтый. Дивітесь, люде добрі, який я зодягний та ошатний. Г. Барв. 346.
Пообрівнювати, -нюю, -єш, гл. Обравнять (во множествѣ).
Пристойний, -а, -е. 1) Приличный, пристойный. Нема, кажу, пари мені пристойної. Г. Барв. 11. 2) Пригожій, красивый. Г. Барв. 426. Парубок молодий, здоровий, пристойний, хоч до шлюбу ставляй. Чуб. І. 155.
Продути Cм. продимати.
Розгрімотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разгремѣться.
Тонучий, -а, -е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться. Ном. № 9784.