Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Злостувати, -ту́ю, -єш, гл. Злиться, сердиться. Злостує та й злостує жінка моя цілісінький ранок. Канев. у. Ще дужче злостує. Н. Вол. у.
Мочи́вий, -а, -е. = мочливий. Мочиве літо. Вх. Зн. 37.
Неввага, -ги, ж. Невниманіе. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів. Левиц. Пов. 52.
Повідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Оттолкнуть (многихъ). Повідпихала обох од себе.
Позамордовувати, -вую, -єш, гл. Замучить (многихъ).
Прослизувати, -зую, -єш, гл. Протекать, слезиться. Прослизує вода крізь вікно. Конст. у.
Синюк, -ка, м. 1) Грибъ изъ породы Boletus. Радом. у. 2) = синиця 1. Вх. Пч. II. 13.
Сукупний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Совокупный, совмѣстный, нераздѣльный, общій, цѣльный. Треба, щоб була у нас сукупня вечеря на всіх братів і сестер. Павлогр. у. Сукупні городи (огороды, не отдѣленные другъ отъ друга). Васильк. у. Наша земля сукупна з поповою. Вран. у. У мене сукупні гроші, — тільки й є 25 бумажка. Гадом. у.
Шатровий, -а́, -е́ Шатерный.
Щиколодка, -ки, ж. Щиколотка. Кіев. Подольск. г.