Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ворогування, -ня, с. Враждованіе. К. Краш. 11.
Ділени́на, -ни, ж. Дѣлежъ. МУЕ. ІІІ. 169.
Домоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Не домолив його: хоче таки правити довг.
Накри́жник I, -ка, м. Въ шлеѣ: нахребетникъ, продольная полоса на крупѣ лошади, пришитая къ откоснымъ ремнямъ и къ круговому. Вас. 160.
Покоїк, -ку, м. Ум. отъ покій.
Прикладатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикластися, -ду́ся, -де́шся, гл. 1) Прикладываться, приложиться, быть приложеннымъ. 2) — до кого. Примѣняться, примѣниться къ кому. Не й нам треба до вас прикладатись. Нѣжин. у.
Спробиваний, -а, -е. Пробитый, прострѣленный. Лежить Янчик порубаний, порубаний, постріляний і кулями спробиваний. Гол. II. 725.
Судучина, -ни, ж. Мясо рыбы судака. Вх. Пч. 19.
Утятко, -ка, с. Ум. отъ утя.
Хитатися, -таюся, -єшся, гл. Шататься, касаться, колебаться. Тільки одним одно хиталось зелене дерево в степу. Шевч. 437. Синє море хитається, білий заєць купається. Лубен. у.