Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гасниця, -ці, ж. Керосиновая лампа. Нѣжин. у. Ум. гасничка.
Жми́крутський, -а, -е. Кулаческій.
Начальниця, -ці, ж. Начальница. Левиц. Пов. 122.
Очманіти, -ні́ю, -єш, гл. Очумѣть. Чи він очманів, чи що з ним діється. Полт. у.
Пригрів, -ву, м. Мѣсто, обогрѣваемое солнцемъ; солнцепекъ. Чабан на соняшному пригріві... спить. О. 1862. V. Кух. 31.
Рватися, рвуся, рвешся, гл. 1) Рваться, разрываться. Де коротко, там і рветься. Ном. № 2131. Пани бються, а в нашого брата чуби рвуться. Ном. № 1303. 2) Надрываться, изнемогать Г. Барв. 388. Плучач оре і в праці рветься, а панське черево оттак аж дметься. Ном. № 1144. 3) Порываться, рваться. Рветься, як дурний до образа. Ном. № 3149. Не рвися, як собака на ретязі. Ном. № 3162. Серце рвалося, сміялось. Шевч. 4.
Розмити Cм. розмивати.
Сором, -му и -ма, м. Срамъ, стыдъ. Скрізь землю б пішла від стида й сорому. Кв. І. 46. со́рому набра́тися. Осрамиться. Оце якось такого сорому набрався, що думав з жінкою розплюваться. Харьк. г. без сорома казка. Сказка съ непристойностями. Выраженіе это употребляется, когда говорятъ о комъ либо, сдѣлавшемъ или сказавшемъ что-либо непристойное. Ум. соромо́к.
Суперечити, -чу, -чиш, гл. Спорить, противорѣчить, возражать. А що се ви, суперечити схотіли? МВ. (О. 1862. І. 103).
Умич, -ча, м. Раст. Nymphaea. Вх. Пч. II. 33.