Балабаєчка, -ки, ж. Ум. отъ балабайка.
Веретено, -на, с. 1) Веретено для пряденія. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. На сорочку не напряла, веретін не було. Названія частей веретена въ : острый конецъ — шпинь, утолщенная средняя часть — пузце, зарубка послѣ нея — шийка, конецъ — п'ятка. Гуцульскія названія: острый конецъ — спінь, утолщенная средняя часть — черево, зарубка послѣ нея — затинка, деревянный дискъ, надѣваемый на конецъ — кочальце, конецъ — гуска. 2) Веретено, стержень какъ часть различныхъ снарядовъ и машинъ, напр. снаряда для пряденія шерсти (назв. тупого конца: гузка и различныхъ ткацкихъ снарядовъ: ремісника , снувалки , човника , шпулера , прядки; также какъ часть слѣдующихъ машинъ: жорен , млина ручного , — водяного и вітряка , круга гончарського и пр. Ум. верете(і)нце, веретенечко.
Забри́нькати, -каю, -єш, гл. Забреньчать.
Запрелю́тий, -а, -е. Очень злой.
Повигадувати, -дую, -єш, гл. Выдумать; изобрѣсть (многое). Чимало чого повигадували розумні та учені люде.
Подробиця, -ці, ж. 1) Мелочь. Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця. подробицею. По мелочамъ; въ розницу. Коли гуртом не продають, то подробицею (горілку). 2) Подробность. Прохаєте оповістити вам усяку пригоду у подробиці.
Попер, -пру, м. Перець.
Поприкидати 2, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и прики́нути, но во множествѣ.
Стрічань, -ня, м. = стрітення.
Тирлиґач, -ча, м. Плохой музыкантъ, преимущественно скрипачъ.