Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брикання, -ня, с. 1) Ляганіе. 2) Сопротивленіе, барахтанье противъ кого.
Дрібуши́ти Cм. дрібошити.
За́друге нар. Вторично. Задруге посіяв буряки, бо то кузка, то мороз побив. Черк. у.
Запізва́ти, -зву́, -веш, гл. Привлечь къ суду. Запізвав мене Степан. Камен. у.
Которгати, -гаю, -єш, гл. Сильно дергать, теребить, тормошить.
Кублище, -ща, с. Логовище. По кублищах своїх звірря заляже. К. Псал. 237. Кублище сліпого католицтва. К. Дз. 134.
Позастелювати, -люю, -єш и позасти́лувати, -лую, -єш, гл. Застлать (во множествѣ). Всі столи вам позастелювані. Грин. III. 147. Тесовії столи позастилувані. Грин. III. 142.
Покреплювати, -люю, -єш, гл. = покріпляти. Дух козацький покреплює самими щілками. К. ЦН. 299.
Понамінювати, -нюю, -єш, гл. Намѣнять (во множествѣ). Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і яєць, а тоді в городі й продає. Славяносерб. у.
Троскотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = троскотати.