Бісик, -ка, м.
1) Ум. отъ біс.
2) бісики пускати. Строить глазки, ухаживать: строить куры; разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать. З парубками вже не та: зуби до їх скалить, бісики пуска. Послала йому бісика очима.
За́брость, -сти, ж. На плодовыхъ деревьяхъ: почки цвѣтовыя. На яблуні багато забрості, багато яблук буде.
Насоруга, -ги, ж. Задоръ? Навязчивость? Придирки? Колись було зберуться сусіди і почнуть гомоніти без клопоту та насоруги.
Омамити, -млю, -миш, гл. Очаровать, обворожить. Окаянний пройдисвіт так усіх омамив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки.
Полусорочини, -чин, ж. мн. Поминки по умершему въ третью недѣлю. Справляли Наум і Настя знов і третини, і дев'ятини, і полусорочини, і сорочини, як треба по христіянські.
Проотаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть атаманомъ.
Розчухувати, -хую, -єш, сов. в. розчухати, -хаю, -єш, гл.
1) Расчесывать, расчесать (тѣло). Турн собі розчухав литку.
2) Понимать, понять, сообразить. Спасибі! — сказав голосно Уласович, не розчухавши, що йому наговорив пан Пістряк.
Складність, -ности, ж.
1) Сложность.
2) Соразмѣрность, стройность.
Стріл, -лу, м. Выстрѣлъ. За їдним стрілом убив дві качки. Велів гармати нарихтувати, на Вирвингород стріли спускати.
Упозику нар. Взаймы, заимообразно. Ум. упозичку.