Бовкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить отрывисто: ударять (въ колоколъ). Бовкає дзвін у неділю. Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він.
2) Говорить необдуманно. Нехай хоч жінки ледачі посоромляться, а то ще й при йому инший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкала.
Гра́тися, гра́юся, -єшся, гл. Играть, забавляться. Вовчиця на сонці з вовченятами грається. З собакою унучок грався.
Деме́нний, -а, -е. Рулевой.
Дрібо́чок, -чка, м. Ум. отъ дрібок.
Зва́дник, -ка, м. Спорщикъ, забіяка.
Киринник, -ка, м.
1) Безпорядочный человѣкъ.
2) Пачкунъ, маральщикъ.
Політок, -тка, м. Годовой кругъ древесины.
Поморозити, -жу, -зиш, гл. Поморозить. Мороз поморозив (гречку). Білі ніженьки мороз поморозить.
Пообвішувати, -шую, -єш, гл. Обвѣшать, увѣшать (во множествѣ).
Стернявки, -вок, ж. мн. Грибы, растущіе послѣ уборки хлѣба на жнивьѣ.