Відігнати Cм. відганяти.
Зоброкувати, -ку́ю, -єш, гл. — обрік. Исполнить данный обѣтъ, наложенную на себя эпитимію. Колись спокутую (гріх) або крівавою войною, або роботою на манастирь важкою. Хвалити Бога, задержались іще в нас манастирі благочестиві: є де оброчникові свій оброк зоброкувати.
Негодяй, -дяя, м. О человѣкѣ: негодный, неспособный къ дѣйствіямъ. Жена говоритъ старому мужу: Ой ти, старий негодяю, пусти ж мене, погуляю! — Ой коли ж я негодяй, — сиди дома та й гуляй! Быть можетъ слѣд.: невгодяй = невгожай? (см.).
Поцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками для украшеніи.
Роковини, -вин, ж. мн. Годовщина. Роковини по Шевченкові.
Стислий, -а, -е. Сжатый, тѣсный.
Тяги 1, -гів, м. мн. = тягеля.
Упороситися, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: принести поросята.
Шкапина, -ни, ж.
1) = шкапа.
2) Снятая конская кожа.
Шпігувати, -гую, -єш, гл.
1) Шпиговать, втыкать мелкіе куски сала въ мясо. Печеня салом шпігована.
2) = шпигувати. Він давно вже шпігує, може що й довідавсь.