Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Двигони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = Двигатися. І отворив Бог великі кити і всяке живе твориво, всяке повзюче, що двигонить у водах. Опат.
Зари́ти, -ся. Cм. зарива́ти, -ся.
Зая́тритися, -рюся, -ришся, гл. 1) О ранѣ: загноиться. До тих же ран, которі заятрились і дуже пекли, прикладував розрізаних жаб. Стор. МПр. 166. 2) Раздражиться, прійти въ ярость.
Индута, -ти, ж. Испорч. индукта — пошлина на ввозные товары. Так було тогді тілько два перевози. Заплатив було индуту, то й пропустять. ЗОЮР. І. 263
Козакоман, -на, м. Любитель козаковъ. Слово, введенное Кулишемъ: Присвят усіх моїх творів землякам-козакоманам. К. Дз. 100.
Поназбігатися, -гаємося, -єтеся, гл. Сбѣжаться (во множествѣ). Поназбігалось їх. Чуб. II. 55. Панства усякого поназбігалось. Рудч. Ск. II. 10.
Пристарий, -а, -е. Пожилой. Пристара жінка. Н. Вол. у. Устим пристарий чоловік. Н. Вол. у.
Рукодавник, -ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой. Шух. І. 169.
Хве! меж., выражающее отвращеніе, гадливость, фи. Хве-хве! руська кость пахне! Рудч. Ск. І. 99.
Хижацтво, -ва, с. Хищничество. К. XII. 87, 73.