Дові́чний, -а, -е. Вѣчный, которому конца не будетъ. Щастя дочасне, а злидні довічні. Засни, серце, довічним сном! Довішня отрута.
Заневи́дніти, -нію, -єш, гл. Потемнѣть, омрачиться.
Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Копитонько, -ка, с. Ум. отъ копи́т.
Облекшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить.
Подовшити, -шу́, -ши́ш, гл. = подовжити. Покоротити можна, а подовшити вже ні.
Приглядати, -да́ю, -єш, сов. в. пригледіти, пригля́діти, -джу, -диш, гл. Присматривать, присмотрѣть. Пустіть мене, пані ...пригледіть за Одаркою.
Сидітися, -диться, гл. безл. Сидѣться. Не сиділось і Ониськові з молодою жінкою.
Спричинитися 2 Cм. спричинятися.
Хабина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Вітронько дує, вітронько дує, хабиною колише. Ум. хаби́нка.