Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валовий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ валу 2. Волоки шовкові удвоє жіноцькі щирі валові. АД. І. 168. 2) Относящійся къ валу.
Де́рево, -ва, с. Дерево. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4076. На один раз не зітнеш дерева. Ном. № 5585. Де́рево загна́ти. Занозить занозу. Харьк. г. Бо́же де́рево = Біждерево. Вх. Пч. І. 8. Серде́шне де́рево. = Сердешник 1. Шух. I. 76. Ум. Дере́вце, дереви́ченько, дере́вонько. Грин. ІІІ. 185. АД. І. 38. Грин. ІІІ. 10.
Джинджури́стий, -а, -е. Кокетливый, франтовской.
Заве́злиско, -ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала. Вх. Лем. 414.
Загу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Як у нього ячмінь, то но грошам загуба. Уман. у. 2) Пагуба.
Знов нар. Снова, опять. І знов увійшов у Капернаум. Єв. Мр. II. 1. Та йди, нене, знов до мене. Макс. (1849), № 24.
Первоспи, -пів, м. мн. Первый сонъ.
Сім, семи и сімо́х, сьомох числ. Семь. Що-дня, ззідав по семи хліба. Грин. II. 269. Баба сім миль зза пекла, — очень злая баба. Ном. № 242. Коли б сім собак, то б од усіх сімох оділась. Ном. № 3345.
Скориняти, -няю, -єш, гл. = скорняти. Порубаю калиночку, бо вмію, скориняю Парасочку, бо смію. Гол. II. 129.
Солонище, -ща, с. = солонець 1. Збігаються як на солонище. Ном. № 13902.