Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визивати, -ва́ю, -єш, сов. в. визвати, -зву, -веш, гл. Вызывать, вызвать.
Галузитися, -жуся, -зишся, гл. Вѣтвиться.
Кайстра, -ри, ж. Мѣшокъ. От зробив (кіт) собі скрипочку й молоточок і писану кайстру. Прийшов до (лисичиної) нори — як заїра... «Піду я, подивлюся: хто там грає». От вона (лисиця) й пішла, а він її цок да в лобок, да в писану кайстру. Рудч. Ск. і. 28.
Кручечок, -чка, м. Ум. отъ кручок.
Надприро́дній, -я, -є. Сверхъестественный, чудесный. Сяєво його духа було чимся надприроднім. К. ХП. 15.
Розбришкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскапризничаться, разважничаться, расхвастаться.
Рослина, -ни, ж. = ростина. Борз. у. Густа роса посіла на всякій рослині. Левиц. І. 125. В ясну та холодну ніч трава і всяка рослина швидче охоложується. Ком. II. 25. Ум. рослинка.
Сороківчик, -ка, м. Ум. отъ сороківець.
Тарахкотати, -кочу́, -ти́ш, гл. Скоро и сильно стучать, однообразно стучать, грохотать. Шейк.
Хиріти, -рію, -єш, гл. Болѣть, хворать, хирѣть. Котл. Ен. ІІІ. 62. Хирітиме-хирітиме, та й умре. Ном. № 13925.