Бідкання, -ня, с.
1) Бѣдствованіе. Як побачиш мою муку, моє бідкання щоденне. Як де заведуться злидні, то отам не переводиться бідкання, аж поки злидні сами не перейдуть куди инде.
2) Жалобы на судьбу, гореванье. Хведор узявся обома руками за голову і замість бідкання дрібно і весело зареготався. Чи чує він наше бідкання за ним, чи баче наші сльози?
Виходити 1, -джу, -диш, сов. в. вийти, -йду, -деш, гл. 1) Выходить, выйти изъ чего, откуда, куда. Вийди, вийди, мила. з хати. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. І виходила до його вся земля. Чоловік і жінка вийшли у поле жать. Як вийшла воля, дак мене ніхто й не наймає. — з чого. Стать выше, перерасти. Я вже вийшла з того, щоб мене лаяти. — з грошей. Падать въ цѣнѣ. Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить. не виходити з горілки. Быть постоянно пьянымъ. До самого дівич-вечора я з горілки не виходила. — у дорогу. Выходить, выйти въ путь. Ой уже син, син Гавриленко у дорогу виходить. — у пани, міщане и пр. Дѣлаться бариномъ, мѣщаниномъ и пр. Силкуються вийти або в міщанство, або в панство. — на що, кого: ви́йти на добре, на зле. Окончиться благополучно, хорошо, неблагополучно, нехорошо. Трудно, аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло. ви́йде на наше. Будетъ по нашему. воно все на одно вийде. Одно и то же будетъ. ви́йти на кого. Сдѣлаться чѣмъ. Вони.... виходять на попа без ніякої науки. ви́йти за кого, — заміж. Выйти замужъ за кого. Як вийду за тебе, — зостанусь нещасна. Вийшла заміж — як за стінку засунулась. 2) Всходить, взойти Ой вийду я на шпилечок та гляну я на долину. 3) Происходить, произойти. Од того вихор вийшов, що як Сатанаїл виніс землю з води, то вода зверху замерзла. 4) Выходить, выйти, оказаться, быть. Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця. 5) О времени: исполняться, исполниться, истечь. Рік виходить. Виходить і другий год. Йому ще й года не вийшли женитись. 6) Обходиться, обойтись, стоить. Ця керсетка мені чотирі з половиною вийшла: три з половиною за набор та карбованець за пошиття.
Глип! меж., выражающее раскрываніе глазъ, взглядъ. А в церкву як увійду, то тільки глип-глип на мене; очі тії як стріли проймають.
Здружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Подружиться.
Ли́пчиця, -ці, ж. Раст. = лепчиця. Ув'язавсь до мене, як липчиця.
Обзив, -ву, м. Отзывъ, откликъ, отвѣтъ. Добре я стряснув двері аж тричи й питаю — хто в хаті? Обзиву не було, наче не було нікого в хаті.
Обмазувати, -зую, -єш, сов. в. обмазати, -мажу, -жеш, гл.
1) Обмазывать, обмазать. Замісила глину, полізла в піч, обчистила, обмазала.
2) Пачкать, выпачкать.
Приленути, -ну́, -не́ш, гл. = прилинути. Ой прийди або прилени ти соколоньком до мене.
Устидливий, -а, -е. Стыдливый.
Шкарубіти, -бію, -єш, гл. Покрываться твердой корой сверху, напр.: о землѣ, о кожѣ на рукахъ: корявѣть.