Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бриженята, -нят, бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Відвохти, -ну, -неш, гл. Отсырѣть.
Заздро́стити, -щу, -стиш, гл.на. Завидовать. Заздростить, на воли його. Нволынск. у.
Нагото́ві нар. Наготовѣ. Стояла постеля наготові для проїзжих панів. Стор.
Пооблизувати, -зую, -єш, гл. Облизать (во множествѣ). І ложки пооблизували, такий добрий кісіль. Кіевск. у.
Прибути Cм. прибувати.
Розгов'ядний, -а, -е. = марнотратний. Вх. Лем. 462.
Роспукатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспукатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = роспукати, роспукнути 1. Переносно: прійти въ отчаяніе. Вийди дівчино, бо ся з жалю роспукпу. — Хоч пукай, хоч ся зараз роспукай, раз тобі кажу: иншої собі шукай. Чуб. V. 157. 2) = роспукати, роспукнути 2. Піднялись стебелинки, роспукались цвіточки. Кв. І. 29. Морозенко, козаченько як мак роспукався. Грин. ІІІ. 590.
Скоренити Cм. скореняти.
Чабанський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный пастуху овецъ. Чабанська собака. О. 1862. X. 45.