Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утілити

Утілити, -ся. Cм. утіляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТІЛИТИ"
Відпустити Cм. відпускати.
Власноручний, -а, -е. Собственноручный. Багато гетьманських власноручних листів. О. 1862. VII. 63.
Заоблогува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О полѣ: остаться невоздѣланнымъ. Чуб. VI. 62.
Лет, -ту, м. Леть, полетъ. Туди саме лет (бджолам) через яр. Черк. у.
Накалапу́цати, -цаю, -єш, гл. Намѣшать, наболтать. Накидала усячини у помийницю та накалапуцала, накалапуцала, та й винесла, — поїли і похапали все. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн.
Нишпорити, -рю, -риш, гл. Шарить, искать. По кишенях нишпорити, обшукувати наче злодія. Г. Барв. 441. Чого ти нишпориш у соломі? Берд. у.
Обізватися Cм. обзиватися.
Перетовкти, -вчу, -че́ш, гл. 1) Перетолочь. 2) Перебить, переломать. 3) = перевалити 2. Зміев. у.
Труднота, -ти, ж. = трудність. К. Кр. 10.
Цвітень, -тня, м. = квітень.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТІЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.