Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґайда́рь, -ря, м. Музыкантъ, играющій на волынкѣ. Вх. Зн. 13.
Загуме́нок, -нку, м. = загумення.
Застарцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Занищенствовать, начать ходить по міру. 2) Заработать нищенствомъ.
Каламарь, -ря, ж. 1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212. 2) Пузырекъ. 3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Шух. І. 88. Ум. каламарчик.
Ониж нар. = аж. Вх. Зн. 44.
Пообчернювати, -нюю, -єш, гл. Сдѣлать черными (во множествѣ).
Прання, -ня́, с. Мытье, стирка бѣлья. Чуб. VII. 117.
Прірва, -ви, ж. 1) Мѣсто, гдѣ прорвана плотина. Вода раз греблю просмоктала.... Злякавсь мірошник та й біжить притьмом до прірви, щоб гатить. Гліб. 2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. Хоч і в прірву. Ном. № 2078. В морі єсть безодні прірви. Чуб. І. 42.
Промордувати, -ду́ю, -єш, гл. Промучить.
Торкотання, -ня, с. = торохтіння.