Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Великовоїнний, -а, -е. Тотъ, кто великій воитель. Іван великовоїнний за 'дним махом-побивахом сто душ побиває. Рудч. Ск. ІІ. 185.
Вилапати, -паю, -єш, гл. Выискать, найти. Ми у лісі вилапали добрих дубків, та дорогі вражі. Волч. у.
Вилиняти, -няю, -єш, гл. Облинять; отлиняться. Нехай цей кінь три роси обіб'є, вилиняє. Рудч. Ск. II. 72.
Матери́зна, -ни, ж. Наслѣдство, полученное послѣ матери. Князь прогайнував усю батьківщину, зоставив їй (жінці) тілько будинок невеличкий у місті з садочком і двором, бо то була її материзна, — того вже не зміг прогайнувати. МВ. ІІ. 32.
Невправка, -ки, ж. Невозможно справиться съ чѣмъ.
Перевесник, -ка, м. 1) Сверстникъ, ровесникъ. Рк. Левиц. Він мій перевесник. (Залюб.). 2) = перелесник. А хиба ж ви не знаєте, до кого й тепер у нас на селі перевесник літає? Рк. Левиц.
Спинточити, -чу, -чиш, гл. Всунуть, втиснуть. Хоть же смерть к тобі прискоче, — слави в землю не спинточе. Котл. Од. 494.
Сповна нар. 1) Вполнѣ. 2) не спо́вна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Його жінка не сповна розуму. Рудч. Ск. І. 187.
Султанський, -а, -е. Султанскій. К. ПС. 120.
Шлейка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шлея. 2) Подтяжка. Гол. Од. 13.