Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища.
2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима.
Вишивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вишити, -шию, -єш, гл. 1) Вышивать. Не жаль мені хустиночки, що я вишивала. 2) Истрачивать, истратить на шитье. Ниточку шовку вишила.
Гакуватий, -а, -е. Крючковатый.
Міч I Cм. меч.
Обкорити, -рю́, -риш, гл. = обкорувати.
Пакосний, -а, -е. = пакісний.
Пообгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и обгорнути, но во множествѣ. Ноги аю пообгортайте кожухом, а то померзнуть.
Самоволець, -льця, м. Своевольникъ. Та що лихе життя із тими самовольцями. Бач, які самовольці: самі роблять як знають.
Фуфалиця, фуфелиця, -ці, фуфеля, -лі, ж. = завірюха.
Штим, -ма, м.
1) Короткая, мелкая шерсть, остающаяся при чесаньѣ въ видѣ оческовь.
2) Переносно: волосы у человѣка. Взяли його за штим та й вивели геть. Я тобі ввесь штим висмичу.