Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурачки, -ків, м. мн. раст. Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 81.
Остинки, -ків, м. Истоптанные постолы. Н. Вол. у. Ум. ости́ночки.
Планиця, -ці, ж. Часть забора отъ столба до столба. Міусск. окр.
Повставати II, -таю́, -єш, сов. в. повстати, -стану, -неш, гл. 1) Возставать, возстать, возмутиться. При Хмельницькому одностайне за Вкраїну повстали. К. ЧР. 11. 2) Подниматься, подняться. Над зеленими ярами повстав легесенький туман. Левиц. І. 120. Галас повстане. 3) Возникать, возникнуть. Те, що повстало з самого життя народнього. О. 1861. IX. 181.
Попеластий, -а, -е. Пепельный (о цвѣтѣ). Попеластий віл. Греб. 365. Ми (гуси) попеласті всі. Греб. 362. Ви, кури, білі, чорні, гребенасті, попеласті. Мил. М. 51.
Пробу меж. = пробі. Грин. І. 286. Ном. № 14171. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. Котл. Ен.
Ряцькувати, -ку́ю, -єш, гл. = рачкувати. Угор.
Сліпець, -нця, м. Слѣпецъ. Присягались сліпці, що своїми очима бачили. Ном. № 6849. сліпці сватають. Дремота одолѣваетъ. Звениг. у. 2) = сліпак 2. Вх. Пч. II. 16. 3) Родъ дѣтской игры. КС. 1891. V. 207.
Умикатися, -каюся, -єшся, гл. Вмѣшиваться. Я вже в діло до сестри та брата і не умикалась. Рк. Левиц. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Шпік, -ку, м. Мозгъ въ костяхъ. Вх. Пч. І. 15. Гн. II. 25. Чорт його бери з кіст кого, аби мені шпік був. Ком. Пр. № 3.