Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заплод́жувати, -джую, -єш, сов. в. заплоди́ти, -джу́, -диш, гл. Расплаживать, расплодить, разводить, развесть.
Зерна́тий, -а, -е. = зернистий. Аф. 453.
Змизкати, -каю, -єш, гл. Истаскать, истрепать. Тобі хоч яку гарну одежу дай, то зараз змизкаєш. Черниг. у.
Змушати, -ша́ю, -єш, змушувати, -шую, -єш, сов. в. зму́сити, -шу, -сиш, гл. 1) Принуждать, принудить. Чи змусиш ти до послухання тура? К. Іов. 88. Ой я тебе, не змушаю, но щире кохаю. Гол. І. 239. 2) Съ отрицаніемъ. Не быть въ состояніи. А що ж я буду робити, що не змушу ворогів пережити. Чуб. V. 595.
Кишло, -ла, с. Жилище, гнѣздо.
Предковий, -а, -е. Предковскій. Це земля предкова. Черк. у.
Стрюкуватий, стрючкуватий, -а, -е. = стручкуватий. Стрючкувата вовна. Н. Вол. у.
Устрелити, -лю, -лиш, гл. Застрѣлить. Ой як стрелив Бондаренко, — гусарина встрелив. КС. 1882. III. 537. Темно, хоч в око встрель. Ном.
Факля, -лі, ж. Факелъ. Приходить туди з лихтарнями та факлями. Єв. І. XVIII. 3.
Цивільний, -а, -е. Гражданскій, штатскій. (Салдати) багато цивільних людей постріляли. Гн. І. 74.