Буччя, -чя, с. соб. отъ бук. Стало їй ся, стало галузя кланяти, бучя і коріня і всяке створіня.
Веснянка, -ки, ж.
1) Весенняя пѣсня. веснянки поются исключительно ранней весной и исключительно молодежью.
2) Весенняя нимфа. Весняночка-паняночка десь у садочку шиє сорочку.
3) мн. Веснушки. Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки.
Голій, -лія, м. Брадобрей, цирюльникъ.
Го́рдощ, -щі, ж. чаще во мн. ч. го́рдощі. Гордость, надменность. Дметься гордощами лютий.
Маслува́ти, -лую, -єш, гл. = маслосвятити. Хто у вас хворий? — Дід, та дуже трудний; так учора маслували.
Неспроможний, -а, -е. Не имѣющій возможности, не въ состояніи, несостоятельный.
Переспа, -пи, ж. Пересыпь, земляная насыпь.
Посовати, -ваю, -єш, гл. Подвигать, посовать.
Стреміти, -млю, -миш, гл. Торчать. Була на йому біла свита, набакір шапочка стреміла.
Східець, -дця, м. Ступенька (неподвижной лѣстницы); мн. східці. а) ступеньки неподв. лѣстн. б) неподвижная лѣстница. Ей красно в него і дворі єго, тисові сінці, яворові східці.