уруна

Уруна, -ни, ж. Всходы озимыхъ хлѣбовъ осенью. Добра вруна, треба спасувать. Пожени коні на вруну. Н. Вол. у. Гарні вруна сього року. Н. Вол. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 353.

Випадкові слова

Свідкування, -ня, с. Свидѣтельство, свидѣтельствованіе. Св. Мр. І. 44.

повністю...

Закрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. закри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Закрывать, закрыть, укрывать, укрыть. І то не наш корх землі, що нам очі закриють. Ном. № 1499.

повністю...

Грунті́вка, ж. Усадьба. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя і поля день п'ять. О. 1862. VIII. 7.

повністю...