Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибілити, -лю, -лиш, гл. Дѣлать бѣлымъ, бѣлить, выбѣлить. Не ти личко вибіляла. Мил. 89. І напряла, і виткала, і вибілила полотно. Чуб.
Готе́ць, -тця́, м. = Отець. Грин. ІІІ. 220.
Граби́телька, -ки, ж. Грабительница. Аф. 367.
Доморя́дник, -ка, м. = доморядця. Посл. Кор. I. IV. 1.
Дрівітня, дрівотня, дрі́вутня, -ні, ж. Бревно, на которомъ рубятъ дрова, а также и мѣсто, гдѣ оно находится. Хлопці щось робили та й покинули сокиру, устромивши у дрівотню. Кост. (О. 1862. VI. 46). На дрівітні дров ні поліна. ЗОЮР. І. 220. А турки, що тріски на дрівітні, валяються кучами. ЗОЮР. L 291. Чи пересуне що, чи переложить, а сама зирк із комори на дрівотню. Кв. II. 160.
Дури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, дурачить. Що день Бога хвалить і що день людей дурить. Ном. № 3060. Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать. Шевч. 212.
Ивина, -ни, ж. Одно дерево иви. Кролевец. у.
Пропищати, -щу, -щи́ш, гл. Пропищать.
Ростити, -щу́, -сти́ш, гл. Растить. Як ягідку, як пташечку кохала, ростила. Шевч. Ростив теличку цілу зіму и літо, а потім продав. Рк. Левиц.
Рятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасать. Рятуй мене, батеньку, бо я молод козак потопаю. Лукаш. 131. Обізвавсь Тарас Трясило віру рятувати. Шевч. 52. рятуйте! Спасите! Караулъ! Рятуйте, хто в Бога вірує, рятуйте! Ном. № 4506.