Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бородиця, -ці, ж. То-же, что и богородиця, капюшонъ, пришитый къ верхней одеждѣ. Гол. Од. 36.
Вимовити, -ся. Cм. вимовляти, -ся.
Висвячення, -ня, с. Посвященіе (въ духовный санъ). Желех.
Гаїр, -ру, м. = татарак. = гав'яр.
Гірко нар. 1) Горько. Гірко ззісти, жаль покинути. Ном. № 4775. 2) Горестно, горько, бѣдственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Лукаш. Гірко зароби, солодко ззіж. Ном. № 9968. Ум. гіренько, гіркенько. Неня лиш заплакала гіренько. Федьк. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.
Насі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Надергать. Такий уже з тебе возниця, — тільки настав коня. 2) Натомить дерганіемъ. Смикаючи сіно, насіпав собі руки.
Рохкання, -ня, с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути. Екат. г.
Сли союз. Если. Ци ти, моя доле, в морі утонула? Сли-сь в морі втонула, приплинь к береженьку. Гол. І. 193. Ой шли ляхи, дороги питали. Сли сюда козаки йшли, чи ви не видали? Гол. І. 25.
Сновидний, -а, -е. Больной лунатизмомъ. Лохв. у.
Тирвовий, -а, -е. Относящійся къ тирву. Шух. I. 225.