Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Звірокру́г, -гу, м. Зодіакъ. Желех.
Значний, -а, -е. 1) Значительный. Значная шість війська. 2) Видный, замѣтный. Був сей чоловік значний між усіма на сході сонця. К. Іов. 3. 3) Знатный. Значні пани і шляхетство. Стор. МПр. 67. Чоловік значного роду. Єв. Л. XIX. 12. 4) = значкий. Значні гроші, значний віл. Н. Вол. у.
Му́жність, -ности, ж. 1) Мужественность. 2) Мужество, смѣлость. Желех.
Накипі́лий, -а, -е. Накипѣвшій.
Обгулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Проиграться. Виграла вона в його всі гроші... Вийшов він тоді з хати та й каже: «От, от як раз обгулявся. Грин. II. 251.
Обшукувати, -кую, -єш, сов. в. обшука́ти, -каю, -єш, гл. 1) Обыскивать, обыскать. Їсти хочеться (вовкові). Обшукав він скрізь лисиччину хатку, — нема нічого. Рудч. Ск. II. 7. Обшукав його та й найшов п'ятсот тисяч. Рудч. Ск. І. 202. 2) Искать, поискать. Та нехай вони та громадою воли обшукають. Н. п. 3) Обманывать, обмануть. Жид як не обшукає, то навет і не пообідає. Ном. № 912.
Оповісточка, -чки, ж. Ум. отъ оповістка.
Повиривати, -ва́ю, -єш, гл. Вырвать (во множествѣ). Чисто подер тіло, з м'ясом повиривав. Рудч. Ск. І. 173. Усю лободу вже повиривала. Черниг. у. Пси його так кусають, що аж з боків йому шкуру повиривали. Чуб. II. 411.
Приморожувати, -жую, -єш, сов. в. приморозити, -жу, -зиш, гл. Примораживать, приморозить. А Юхим вухо приморозив. Харьк. Безл. Приморозило. Сталъ морозъ. Ой звечора дрібний дощ ішов, а к півночі притуманило, а к світові приморозило. Грин. III. 164.
Розлюбитися, -блюся, -бишся, гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час. Котл. Ен.