Вицюркати, -каю, -єш, гл. Вытечь, вылиться.
Відсіктися, -чуся, -чешся, гл. Отбиться оружіемъ въ бою.
Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Лізе в вічі мов оса. Довго, довго козаченька вічми провожала. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки.
Жару́ха, -хи, ж. = жалива.
Згі́н, зго́ну, м. 1) Сгоняніе въ одно мѣсто, напр. сгоняніе скота въ одно стадо на одно пастбище. Якось вставши до овечок рано та раненько, подоїла, в згін прогнала. 2) Сгоняніе съ мѣста, изгнаніе.
Пересушити, -ся. Cм. пересушувати, -ся.
Побоятися, -бою́ся, -ї́шся, гл. Побояться. Я побоявся, щоб дзиглика не поламать.
Ростріснутися, -нуся, -нешся, гл. Растреснуться, расколоться.
Стукотіння, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Віз покотився, і стукотіння далеко розляглося по степу.
Щебетати, -бечу, -чеш, гл.
1) Щебетать. Прилітає соловейко що-ніч щебетати.
2) Лепетать, болтать, говорить (весело — о женщинахъ, дѣтяхъ). А дітки ростуть, уже й в'ються коло мене і щебечуть, мої соловейки.