Віну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = війнути. Не чорна хмара налітала, не буйні вітри вінули, як душа козацька молодецька з тілом разлучалась. Вітрець не віне́.
Гетьманувати, -ную, -єш, гл. Быть гетманомъ, гетманствовать. З того часу Хмельницький гетьманувати став. То не багато Луговський ( = виговський) гетьманував: півтора года булаву держав.
Допра́вди нар. Дѣйствительно. Я таки доправди дуже втомилась.
Зателіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. Закачать, заболтать.
Зача́ток, -тку, м. Начало.
Змиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. змитися, змиюся, -єшся, гл.
1) Смываться, смыться. Білі рученьки змиваються, а персники постираються.
2) Вымывать, вымыть голову. Ой як прийде субітонька, — я змиюся й росчешуся.
Помулити, -лю, -лиш, гл.
1) Давить, жать нѣкоторое время.
2) Натереть (ногу сапогомъ и пр. — во множествѣ).
Сокира, -ри, ж.
1) Топоръ, сѣкира. Часть ея: жало — лезвіе, борідка — задняя часть лезвія, носок — его передняя часть, щоки — бока, голова — часть возлѣ обуха, ухо — дыра, въ которой укрѣплено топорище, ручка, держално — топорище. У гуцуловъ: вістрє = жало, части его также носок и борідка, выше — плече, возлѣ обуха — шия, пазуха = ухо, топорище — топорище.
2) Родъ писанки. Ум. сокирка, соки́рочка.
Удряпнути, -ну, -неш, гл. Оцарапнуть, царапнуть.
Шкідний, -а, -е. Вредный.