Беріг, -рега, м. и пр. = берег и пр. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає.
Бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Відмокати, -каю, -єш, сов. в. відмокнути, -ну, -неш, гл. Отмокать, отмокнуть.
Жвакота, -ти, ж. Жеваніе, чавканіе.
Зафактува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Представить какъ фактъ, какъ доказанное фактами. Багацько зафактованого (в історії) тоді, з'явилось нам тепер легендованим. (1876). Заздалег. словце.
Зга́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. згада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Вспоминаться, вспомниться.
Коханий, -а, -е. 1) Любезный. Ляхам своїм коханим росказуйте, а не мені. 2) = коханець. Не жди свого коханого з далекого краю. 3) Милый, любимый, дорогой. Чи я в батька не кохана була? Пан-отченьку ти наш коханий! 4) Обыкновенно съ удар. на первомъ слогѣ: коханий. Взлелѣянный, вырощенный. Тілько що соняшники не кохані, не прохані ростуть собі. Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала. Ум. коханенький. Синочки да кучерявенькії, а дочечки да коханенькії.
Ма́яти, -маю, -єш, гл. 1) Развѣваться. Через улицю гай, гай, моя кісочка май, май! Стрічки мають в синьому небі. 2) Колыхать, колыхаться. Вітер віє, гілля має. Ой високо клен-дерево має. 3) Махать. Соловейко летить, крильцями має. 4) Виднѣться; мелькать. Орися росла собі, як та квітка в городі: повна да хороша на виду, маяла то сям, то там по господі в старого сотника.
Незистино нар. Въ выраженіи: як незистино. Точно, точь-въ-точь. як нези́стино такий. Точно такой, точь-въ-точь такой.
Правдонька, правдочка, -ки, ж. Ум. отъ правда.