Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вичавлювати, -люю, -єш, сов. в. вичавити, -влю, -виш, гл. 1) Выжимать, выжать, выдавливать, выдавить. З проса не вичавиш молока. 2) Передавить всѣхъ. Не вичавиш бджіл в вулії.
Здихну́ти Cм. здихати 1.
Зряхатися, -хаюся, -єшся, гл. Собраться; сговориться. Мнж. 181. Свати уже зряхались іти додому.
Немощний, -а, -е. Немощный, безсильный. Нападав її якийсь гнів немошний. МВ. (О. 1862. І. 100). Думки... підрізують немощну силу. Мир. Пов. І. 27. І немощну мою душу за світ посилаю. Шевч. 263. Руки у нас немощні уже... не працюють, як колись. Г. Барв. 502.
Нехтяний, -а́, -е́ Нефтяной. Набралась нехтяного духу. Стор. МПр. 168.
Облаз, -зу, м. Стремнина, крутизна, обрывистая скала, обрывъ. Угор. Шух. І. 79.
Подревніти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть. Од морозу огудина подревніла. Лебед. у.
Полоненик, -ка, м. Плѣнникъ.
Устанок, -нку, м. Время вставанія. Робив од устанку до смерку.
Чевріти, -рію, -єш, гл. Чахнуть, хирѣть. Чевріє дитина. Зміев. у. Просо че росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє. Рк. Левиц.