Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Вера нар. Навѣрное. Еще хоць бись пила фіялковий корень, вера уж не будеш нашим дівкам ровень. Хоць би ти обшила хижечку докола, вера ти не найдеш ньонечка сокола.
Вихрестити, -ся. Cм. вихрещувати, -ся.
Гидко нар. Гадко, противно, мерзко, отвратительно, плохо. І живеш гидко, і їсти бридко, як лихо чепає. Та й гидко ти танцюєш, бабо! — Е, так довго.
Грива́тий, -а, -е. Длинногривый. Кінь гриватий. 2) Переносно: длинноволосый.
Квітчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Украшаться цвѣтами. Сухій вишні не квітчатися. Квітчалася Настечка.
Коминок, -нка, м.
1) Ум. отъ ко́мин 1 и 2.
2) Цилиндръ въ ружьѣ, куда накладывается пистонъ.
Порострушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Раструситься, разсыпаться (во множествѣ).
Триклятий, -а, -е. Трижды проклятый.
Халандрусь, -ся, м. = хавдій.