Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борговий, -а, -е. Взятый въ долгъ. У мене борговий один віл був, — тільки недавно виплатив. Славянос. у., Ум. борговенький. Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти, зібрав Харько воликів борговеньких. Чуб. V. 1048.
Коливорот, -ту, м. = коловорот. Коливорот — ще й помальований зеленим — на ланцюгах ходив, обкований був. І на стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він обертався та чергинькав. Св. Л. 77.
Мушва́, -ви́, ж. соб. Мухи. І де ця мушва береться? Харьк.
Нявчати, -чу, -чи́ш, гл. Мяукать. І в голос, мов кішки, нявчать. Котл. Ен. VI. 21.
Панюга, -ги, м. Ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга. Левиц. І. 220.
Підсака, -ки, ж. Сакъ, сѣтка косымъ мѣшкомъ съ длинною рукояткою для ловли рыбы, раковъ. О. 1861. XІ. 116. Браун. 18. Рибалка поштурхав рогулею, а потім спустив підсаку і витяг десятків зо два раків. О. 1861. XI. 114. Загадала шевчиха шевцю рибоньки ловити без підсак і без волока. Чуб. V. 819.
Поседіти, -джу, -диш, гл. = посидіти. Я поседжу й сама в хаті. Чуб. II. 157.
Схороняти, -няю, -єш, сов. в. схоронити, -ню́, -ниш, гл. = ховати, сховати. А вже твою милу схоронили. Мет. 99.
Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Чуб. І. 48. О. 1861. XI. Св. 41. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. МВ. І. 149. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Шевч. 175. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря. Ном. № 13933.
Шлямівка, -ки, ж. Очистка дна пруда.