Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Крумкати, -каю, -єш, гл. = крамкати. Вх. Лем. 428.
Опириця, -ці, ж. Колдунья. Іде чарівниця, опириця. МУЕ. III. 45.
Помахувати, -хую, -єш, сов. в. помаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Помахивать, помахать. Хусточкою помахує. Кв. Повішу ще тиї рукава, — хай вітер помахає. Чуб. V. 606.
Помітно нар. Замѣтно. Не помітно, щоб він водився з тією дівкою. Екатер. у.
Поспатися, спимо́ся, спите́ся, гл. Заснуть (о многихъ). Вони слухали, слухали й трохи не поспались. Левиц. Пов. 141.
Сподівання, -ня, с. = сподіванка.
Тарадайчина, -ни, ж. Плохая тарадайка.
Цюк меж., выражающее легкій ударъ топора. Чуб. І. 215. Грин. І. 220. Почав рубать: цюк раз, цюк удруге. Стор. II. 70. Заміривсь сокирою та цюк по тому ціпку. Грин. II. 184. а ні цюк. Ни капли; ни крошки, нисколько. Горілки в барилі а ні цюк. Не робить діла а ні цюк.
Чого 1) Род. пад. мѣст. що. Чи не бажаєш ти чого? МВ. І. 77. 2) Какъ нар. Зачѣмъ, почему, отчего? Чого ви лаєтесь? хиба вас поле засіяно. Ном. № 9230.
Шкіродравець, -вця, м. Разрывающій или обдирающій шкуру. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм, тя, великий шкіродравче шевче. Гн. II. 65.